У Києві провели плановий аудит Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА, у результаті якого виявлено численні недоліки у виконанні міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2022–2024 роки.
Про це розповідає Київ24
Проблеми із закупівлями та зберіганням реабілітаційних засобів
За результатами аудиту, з’ясувалося, що підхід до планування закупівель технічних і допоміжних засобів реабілітації був необґрунтованим. Відповідно до встановлених фактів, за бюджетні кошти на суму 2,2 мільйона гривень було придбано реабілітаційне обладнання, зокрема крісла та ходунки. Однак значна частина цих засобів залишилась невикористаною: на складах зберігалося 1271 одиниця, а протягом двох років 576 із них (77% від загальної кількості) не були видані громадянам. Їхня загальна вартість становить понад 1,5 мільйона гривень. Через тривале зберігання ці засоби поступово знецінюються та морально старіють.
Відсутність прозорості та викривлення звітності
Окрім проблем із плануванням і використанням ресурсів, аудитори виявили відсутність єдиної системи ведення реєстру осіб, які мають потребу у засобах особистої гігієни. Також не було прозорої процедури обліку та визначення черговості забезпечення громадян цими засобами. Як наслідок, рішення про розподіл приймалися працівниками територіальних центрів у ручному режимі, що створювало простір для суб’єктивності та можливих порушень.
Крім того, під час складання та подання звітності по виконанню програми «Турбота. Назустріч киянам» було зафіксовано викривлення результативних показників. Аудитори зазначили, що за окремими пунктами спостерігалися суттєві розбіжності між кількістю виробів і їхньою вартістю за одиницю. У звітах департаменту дані щодо окремих засобів реабілітації подавалися з відхиленнями як у бік завищення, так і заниження реальних показників.
Що обурює: за бюджетні кошти на загальну суму 2,2 мільйона гривень було закуплено засоби реабілітації (крісла, ходунки тощо), водночас на складі залишалися невикористаними 1271 одиниця таких засобів. Протягом двох років людям взагалі не видавали 576 одиниць реабілітаційних засобів (77 %) загальною вартістю 1 мільйон 505 тисяч 200 гривень. Через тривале зберігання засоби морально зношуються та старіють.