Президент Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Теодорос Русопулос висловив жаль з приводу рішення грузинської делегації вийти з асамблеї після голосування, яке стосувалося «ратифікації повноважень делегації за певних умов». За його словами, це рішення ставить під загрозу «діалог, який міг би сприяти просуванню демократичних стандартів у Грузії».
Про це розповідає Київ24
Рішення ПАРЄ та його наслідки
Раніше ПАРЄ ухвалила рішення про ратифікацію повноважень грузинської делегації, проте з умовою призупинення багатьох прав її членів. Організація заявила, що перегляне ці права у квітні 2025 року з урахуванням прогресу, досягнутого грузинською владою в питанні припинення «демократичного відступу» в країні.
Схвалена резолюція ПАРЄ передбачає перегляд повноважень грузинської делегації у контексті низки важливих питань. Серед них – організація «нових справді демократичних парламентських виборів» під суворим міжнародним контролем, а також забезпечення політичної незалежності державних інституцій та виборчої адміністрації. Крім того, акцентується увага на необхідності негайних заходів для відновлення процесу європейської інтеграції Грузії, зокрема, щодо припинення жорстокості поліції та порушень прав людини.
Реакція грузинської влади
У відповідь на ухвалення резолюції партія «Грузинська мрія» оголосила про призупинення своєї діяльності в ПАРЄ. Глава грузинської делегації Тея Цулукіані назвала зауваження про проведення нових виборів «категорично неприйнятним» і заявила, що це порушує суверенітет Грузії та ігнорує волю виборців.
Прем’єр-міністр Іраклі Кобахідзе в ефірі телеканалу «Імеді» охарактеризував рішення ПАРЄ як «абсолютний абсурд», додавши, що в разі зміни позиції щодо грузинського народу вони готові повернутися до роботи в асамблеї.
Політична криза в Грузії загострилася після парламентських виборів, які, за інформацією Організації з безпеки і співпраці в Європі, супроводжувалися серйозними порушеннями, зокрема, підкупом голосів та насильством. Протести, що почалися в листопаді 2024 року, стали відповіддю на оголошення про зупинення переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року, що викликало величезний резонанс серед населення.
Крім того, в грудні 2024 року мітинги біля парламенту неодноразово переростали у сутички з поліцією, що призвело до численних поранень протестувальників. Внаслідок протестів понад 400 опозиціонерів були затримані, а 53 активістам пред’явлено звинувачення у «груповому насильстві».