Російська федерація втратила близько 1,7 мільярда доларів доходів від експорту нафти у зв’язку із впровадженням так званих «кінетичних санкцій». Ці обмеження унеможливили вивезення нафти з ряду ключових портів, зокрема двох балтійських та Новоросійська. Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Про це розповідає Київ24
Вплив санкцій на доходи та експорт російської нафти
Зі слів Власюка, втрати частково компенсувалися за рахунок зростання цін на нафту та реалізації вже відвантажених партій, основним покупцем яких залишалася Індія. Водночас він підкреслив, що послаблення санкцій з боку США не вплинуло на ціни, і ці процеси не мають прямого зв’язку.
«Приблизно стільки ж вони отримали плюс за рахунок зростання цін на нафту і того, що нафта, яка вже була в морі, була продана, переважно Індії. Варто наголосити, що ми не бачимо жодного впливу від послаблення американських санкцій на ціну. Ці показники між собою не корелюють», – сказав Власюк.
За оцінками української сторони, доходи рф від нафти залишаються нижчими, ніж до запровадження санкцій. У лютому цього року росія отримала рекордно низькі нафтові прибутки — приблизно 9 мільярдів доларів. У березні цей показник дещо зріс, хоча, за словами Власюка, реальні доходи становили близько 12 мільярдів, що більше, ніж у лютому, але менше, ніж у жовтні 2023 року, коли вони сягали 15–17 мільярдів доларів.
Ситуація в портах і реакція росії на контроль над «тіньовим флотом»
Чиновник також зазначив, що після серії атак на інфраструктуру російський експорт нафти через окремі порти практично зупинився. Зокрема, з 4 квітня жоден танкер не заходив і не виходив із зазначених портів. Подібна ситуація спостерігається в порту Усть-Луга, де з початку квітня майже не здійснювалися відвантаження. Водночас порт Приморськ частково відновив діяльність, і там, за його інформацією, на добу заходять та виходять у середньому два танкери.
Окрім цього, росія почала супроводжувати танкери «тіньового флоту» військовими кораблями. Такий крок пояснюється серйозним ставленням до намірів союзників, зокрема Великої Британії, зупиняти чи затримувати ці судна. Українська сторона переконана, що міжнародне право дозволяє активніше боротися з «тіньовим флотом» — шляхом зупинок, перевірок документів, прапорів та страховок.
Наразі в Європі вже відбулися затримання суден через серйозні технічні порушення — йдеться про кораблі Sea Owl і Caffa, захоплені у Швеції.
Значна увага приділяється і посиленню санкційного контролю в європейських країнах: 9 квітня Франція підвищила штрафи за порушення санкцій щодо морських перевезень, що має підсилити тиск на російський «тіньовий флот».