Під час великоднього припинення вогню між Україною та росією сторони обмінялися численними звинуваченнями у порушеннях домовленостей. Відповідно до аналітики Інституту дослідження війни, це підкреслює необхідність чітких механізмів контролю та моніторингу дотримання режиму тиші.
Про це розповідає Київ24
Рекордні порушення та суперечливі заяви сторін
За даними Генерального штабу України, з початку дії великоднього припинення вогню російські військові здійснили 10 721 порушення. У свою чергу, міністерство оборони російської федерації заявило про 6 558 випадків порушення режиму з боку Збройних сил України. Окрім цього, російський призначенець у тимчасово окупованій частині Херсонської області Володимир Сальдо висунув звинувачення щодо обстрілів цивільної та житлової інфраструктури в Старій Зубрівці та Залізному Порту 12 квітня.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про трагічний інцидент: під час припинення вогню російські військові стратили чотирьох українських військовополонених на Харківщині, а також атакували евакуаційну групу на Запоріжжі.
Важливість стороннього моніторингу для дотримання режиму тиші
«Будь-яке тривале припинення бойових дій вимагатиме від обох сторін встановлення чітких умов, впровадження систем моніторингу третіх сторін та відведення військ із лінії зіткнення, щоб зменшити ризик порушень та ескалації», – резюмують автори звіту.
Аналітики ISW наголошують, що без надійних механізмів розслідування інцидентів та ефективного незалежного контролю дотриматися домовленостей щодо припинення вогню майже неможливо. Вже у першу добу великоднього перемир’я, за інформацією Генерального штабу ЗСУ, на передовій зафіксували 107 бойових зіткнень. Водночас міністерство оборони рф озвучило понад 6,5 тисяч випадків порушень з українського боку. Однак незалежно перевірити ці твердження наразі неможливо.