Начальник групи комунікацій Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) Роман Істомін заявив, що порівнювати мобілізаційні процеси 2022 року та 2025–2026 років є некоректним. Таку позицію він висловив, коментуючи слова уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця щодо нібито «системної кризи» у діяльності ТЦК та СП.
Про це розповідає Київ24
Зміни у мобілізаційних процесах: добровольці та обов’язкова мобілізація
Роман Істомін наголосив, що у 2022 році більшість громадян зверталися до ТЦК із проханнями бути взятими на військову службу, адже переважали добровольці. “Мобілізація в ці роки – це два абсолютно різних процеси, це потрібно розуміти. Фактично весь 2022 рік – це були добровольці, принаймні на першому етапі – однозначно. У другій половині року, якщо це були не добровольці, то люди приходили за повістками та призивалися за мобілізацією”, – зазначив він.
За словами Істоміна, у 2025–2026 роках добровольці проходять шлях рекрутингу, а мобілізація стала примусовою та не є добровільною. “Якщо ми порівнюємо 2025–2026 роки, то добровольці, якщо вони є, ідуть через рекрутинг. Мобілізація зараз не є добровільною – потрібно це розуміти. І порівнювати 2025 рік і 2022-й, як на мене, це дещо навіть дивно”, – додав він.
Безпека, скарги та реакція ТЦК
Істомін також роз’яснив ситуацію із вилученням мобільних телефонів у мобілізованих. Він підкреслив, що загальної інструкції щодо цього не було, але така практика з’явилася після того, як військовозобов’язані почали публікувати у соцмережах відео та інформацію про своє місцезнаходження. Це створювало ризики для безпеки, особливо після того, як по ТЦК та СП у Полтаві та Кременчуці завдавалися удари дронами. У зв’язку з цим центри були переміщені, а передавати їхнє місцезнаходження вважалося небезпечним навіть для військовозобов’язаних.
«Почалося це після того, як громадяни почали відверто публікувати відео навіть з території збірних пунктів, повідомляючи в соцмережах, де вони зараз перебувають, що, м’яко кажучи, створювало незручну ситуацію з безпекової точки зору. Особливо після того, як по ТЦК та СП почали завдаватися дронові удари – у нас це було в Полтаві, у Кременчуці. Після цього ТЦК було переміщено, і було б дещо неправильним давати можливість, навіть тим самим військовозобов’язаним, повідомляти, у тому числі й ворогу, де саме перебуває ТЦК», – сказав Істомін.
Він також закликав не узагальнювати випадки порушень на основі окремих скарг, навівши приклад із повідомленням про травмування адвоката. За його словами, це одиничний випадок на тлі сотень тисяч інших.
Істомін підкреслив необхідність не лише критикувати, а й пропонувати конструктивні рішення для вдосконалення роботи ТЦК. Він наголосив, що важливо мати конкретні пропозиції щодо підвищення ефективності мобілізації та комплектування війська.
Нагадаємо, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про значне зростання кількості скарг на діяльність ТЦК та СП. Якщо у 2022 році до Офісу омбудсмена надійшло 18 звернень щодо порушення прав з боку ТЦК, то у 2025-му – вже 6127, що майже вдвічі більше, ніж у 2024 році. Серед найпоширеніших скарг обмеження свободи та пересування під час затримання, примусова доставка до ТЦК, недоліки роботи військово-лікарських комісій і порушення при розгляді відстрочок від мобілізації.