У КМДА розповіли про трьохрічний план про сторення зон охорони столичних пам’яток

Одним із важливих напрямків у роботі Департаменту охорони культурної спадщини протягом 2022-2024 років буде затвердження меж та режимів використання зон охорони пам’яток.

Про це розповідає Київ24

Про це повідомив директор Департаменту Олександр Никоряк.

Він наголосив, що це дозволить забезпечити збереження як пам’яток, так і їхнього найближчого історичного оточення та захистити традиційний характер середовища навколо них.

«Важливо, що затвердження таких зон охорони пам’яток запобігатиме видачі дозвільної документації із перевищенням висотності забудови в межах території пам’яток та в зонах їх охорони. Кожна пам’ятка є об’єктом охорони і її збереження, окрім консерваційних та реставраційно-ремонтних робіт, забезпечується також системою заходів на прилеглих до пам’ятки територіях у вигляді зон охорони», – зазначив Олександр Никоряк.

Він пояснив, що такі зони регламентують архітектурну та містобудівну діяльність у середовищі довкола пам᾽яток, визначають його допустимі перетворення і характер використання.

Так, протягом 2019-2021 років у рамках міської цільової програми «Охорона та збереження культурної спадщини м. Києва на 2019-2021 роки» було затверджено наступну пам’яткоохоронну документацію щодо визначення меж та режимів використання зон охорони комплексів пам’яток та окремих пам’яток культурної спадщини в кількості 35 одиниць. Зокрема, на 25 окремих пам’яток, на 8 комплексів пам’яток, а також на пам’ятку історії, ландшафту місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро» та пам’ятку містобудування місцевого значення «Вулиця Хрещатик». Це дозволило визначити режими використання близько 56% території історичних ареалів міста Києва.

Міською цільовою програмою «Охорона та збереження культурної спадщини м. Києва на 2022-2024 роки» заплановано розроблення близько 60 одиниць науково-проектної документації. Це дозволить завершити роботу з захисту традиційного характеру середовища окремих пам’яток місцевого значення та їх комплексів.

Відповідні відомості вносяться до містобудівного кадастру міста Києва та Державного земельного кадастру. Також зазначена документація направляється до Департаменту земельних ресурсів, Департаменту містобудування та архітектури, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Фото: Фейсбук