Європейська комісія веде активні консультації з Україною щодо термінів відновлення роботи нафтопроводу «Дружба», який наприкінці січня зазнав пошкоджень. Це привело до припинення постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини. Про це повідомила речниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен, підкресливши, що Брюссель перебуває на зв’язку з українською стороною з питань ремонту та можливого запуску трубопроводу.
Про це розповідає Київ24
Обговорення альтернативних маршрутів та оцінка ризиків
Європейська комісія висловила готовність скликати екстрену координаційну групу за участю всіх зацікавлених сторін для розгляду альтернативних шляхів постачання пального. Анна-Кайса Ітконен зазначила, що наразі для Угорщини та Словаччини відсутні короткострокові ризики щодо енергетичної безпеки, оскільки ці країни мають 90-денні резерви нафти.
Угорщина та Словаччина, які не мають власного виходу до морських портів, отримали винятки з санкцій ЄС на імпорт російської нафти трубопроводами, незважаючи на загальне ембарго Євросоюзу через повномасштабну агресію кремля проти України.
Політичне напруження та оцінка експертів
Зупинка транзиту призвела до чергового загострення у відносинах між Україною та деякими державами-членами ЄС. Україна заявила, що перебої виникли 27 січня внаслідок атаки російського безпілотника. Водночас прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо 15 лютого звинуватив Київ у навмисному затягуванні ремонту, щоб змусити Будапешт відмовитись від вето на європейську інтеграцію України. Він назвав такі дії «політичним шантажем».
«Немає жодних технічних чи економічних підстав для продовження дії винятку з санкцій щодо російської нафти в Центральній Європі. Постійна залежність Угорщини – це політичний вибір, який послаблює єдність ЄС та підриває довіру до режиму санкцій. Поступова відмова від російської сирої нафти до кінця 2026 року є одночасно доцільною та необхідною для довгострокової енергетичної безпеки Європи», – сказав Мартін Владимиров, директор Програми енергетики та клімату CSD.
Болгарський Центр вивчення демократії у своєму звіті вказує, що Угорщина має альтернативи й не залежить критично від російської нафти. Експерти закликають до поступової відмови від поставок з рф до кінця 2026 року задля зміцнення енергетичної незалежності Європи.
Після виникнення перебоїв Будапешт і Братислава звернулися до Хорватії з проханням допомоги в забезпеченні постачання нафти. Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр запевнив, що його країна діє прозоро та відповідально щодо енергетичної безпеки регіону, одночасно поважаючи інтереси українських партнерів.
12 лютого міністр закордонних справ України Андрій Сибіга опублікував фото, яке, за його словами, засвідчує горіння об’єктів інфраструктури «Дружби». Він звинуватив Угорщину у відсутності публічної реакції на інцидент протягом двох тижнів, оскільки до нього причетна росія.
Угорщина продовжує зберігати тісні зв’язки з російською федерацією в енергетичній сфері, що викликає критику серед країн ЄС і НАТО. При цьому Євросоюз планує повністю відмовитись від імпорту російського газу до кінця 2027 року, а Будапешт оскаржив ці наміри в суді.
Прем’єр-міністр Віктор Орбан неодноразово підкреслював, що угорська економіка критично залежить від російських енергоресурсів. Він пояснював це географічним розташуванням країни без виходу до моря, а також заявляв, що обмеження доступу до російської нафти матиме серйозний негативний вплив на добробут громадян. Орбан наголошує, що питання енергетики не є політичним.