Європейська комісія у своєму останньому звіті щодо розширення ЄС за 2025 рік звернула увагу на низку викликів, з якими зіткнулася Україна, зокрема, на посилення тиску на спеціалізовані антикорупційні органи та представників громадянського суспільства.
Про це розповідає Київ24
Позитивні зрушення та виклики на шляху до ЄС
У документі, який буде офіційно презентовано 4 листопада, підкреслюється значний прогрес України у впровадженні необхідних реформ для набуття членства в Європейському Союзі, навіть попри складні умови війни. Єврокомісія позитивно оцінила ухвалення Україною «дорожніх карт» щодо реформування системи верховенства права, державного управління, демократичних інституцій, а також реалізації плану дій із захисту прав національних меншин.
Водночас у звіті фіксуються і негативні тенденції.
«Останні негативні тенденції, включно зі зростанням тиску на спеціалізовані антикорупційні агентства та громадянське суспільство, мають бути рішуче подолані».
Серед прикладів тиску на антикорупційні органи у звіті згадуються липневі протести проти закону, який міг загрожувати незалежності НАБУ та САП. Після суспільного резонансу та міжнародної критики було ухвалено інший закон, що відновив незалежність цих органів. Однак, зауважується у документі, залишилися проблемні положення, які дозволяють під час воєнного стану переводити та призначати прокурорів без конкурсу, а також надають генеральному прокурору доступ до різних матеріалів досудового розслідування, окрім тих, які підпорядковані НАБУ та САП.
Подальші кроки та євроінтеграційні амбіції
Єврокомісія наголошує на важливості подальшого зміцнення незалежності, доброчесності та ефективності судової влади, прокуратури та правоохоронних органів, а також посилення боротьби з організованою злочинністю.
У звіті також згадується, що Україна прагне завершити переговори про вступ до ЄС до кінця 2028 року. Ця мета, за оцінкою Єврокомісії, є доволі амбітною, і для її досягнення необхідно пришвидшити темпи реформ, особливо у сфері верховенства права.
Україна вже виконала умови для відкриття кількох переговорних кластерів – зокрема, «основоположних засад», «внутрішнього ринку» та «зовнішніх відносин». До кінця поточного року країна має бути готова відкрити ще три переговорних кластери, які залишаються закритими. Всього переговорний процес передбачає шість кластерів, що охоплюють 35 тематичних розділів законодавства ЄС. На даний момент відкриття перших кластерів для України блокує Угорщина.
Цей звіт став першим аналізом стану справ у країнах-кандидатах, підготовленим новим складом Європейської комісії, яка розпочала роботу наприкінці 2024 року. У вересні 2025 року Єврокомісія повідомила, що Україна завершила скринінг законодавства в межах підготовки до переговорів про євроінтеграцію.