Адвокат Андрій Костенок, який представляє інтереси Тимура Міндіча у справі «Мідас», повідомив, що сторона захисту не мала доступу до аудіозаписів ймовірних телефонних розмов, які останнім часом з’явилися у відкритому доступі та широко обговорюються в медіа і серед народних депутатів.
Про це розповідає Київ24
Позиція захисту щодо оприлюднених записів
За словами адвоката, у матеріалах кримінального провадження, які передавалися стороні захисту протягом розслідування, відсутні як самі аудіозаписи, так і будь-які їхні стенограми. Захист не може ні підтвердити автентичність розмов, ні дослідити їхній зміст, оскільки не отримував відповідних матеріалів ані офіційно, ані неофіційно. Таким чином, виникають питання щодо походження, законності отримання та обставин потрапляння цих записів до третіх осіб.
Позиція пана Міндіча полягає в тому, що поширення неперевірених матеріалів поза межами процесуального дослідження має ознаки інформаційної маніпуляції та може розглядатися як форма тиску. Саме тому сторона захисту наполягає на проведенні повноцінного розслідування джерела витоку та перевірці достовірності оприлюднених матеріалів у встановленому законом порядку
Адвокат наголошує, що нині немає процесуально підтверджених даних, які дозволяли б встановити контекст, коло учасників або правову природу цих записів. Будь-які висновки на основі оприлюднених розмов без належної перевірки захист розцінює як передчасні та необґрунтовані.
Розслідування, реакція сторін і підозри
Захист Міндіча підкреслює, що заяви народного депутата Ярослава Железняка про нібито причетність адвокатів до витоку інформації є безпідставними і виглядають як спроба дискредитації захисників та відволікання уваги від реальних джерел витоку. Адвокат зазначає, що ресурси, які опублікували ці матеріали, системно виступають опонентами сторони захисту та не могли діяти в її інтересах. Крім того, публікації щодо цієї справи часто співпадали у часі з окремими процесуальними діями Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), що додатково піддає сумніву версію про витік з боку адвокатів.
Окремо адвокат звертає увагу на проблему витоків інформації з правоохоронних органів, яка вже фіксувалася міжнародними аудиторами. Зокрема, у травні 2025 року в оприлюдненому звіті Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності НАБУ вказано, що бюро не розслідувало результативно жодного випадку витоку інформації власними працівниками під час досудового розслідування. На думку захисту, це становить суттєву репутаційну загрозу для органу та потребує ретельної перевірки.
Захист також підкреслює готовність Тимура Міндіча надати повні пояснення у межах слідства, проте орган досудового розслідування поки не ініціював його допит, що викликає додаткові питання щодо логіки процесуальних дій.
Нагадаємо, 29 квітня 2026 року в медіа з’явилися записи, які, за даними журналістів, були зроблені НАБУ влітку 2025 року у квартирі підсанкційного бізнесмена Тимура Міндіча. У розмовах, зокрема, фігурують питання компанії Fire Point, моделі озброєння FP-1, FP-5, FP-7, а також обговорюється можливе призначення Рустема Умєрова послом у США. Міндіч скаржився Умєрову на недофінансування Fire Point, однак сам заперечує причетність до компанії. За інформацією сил оборони, Fire Point є одним з ключових виробників далекобійних БПЛА і забезпечила понад половину дронів для ЗСУ у серпні-вересні 2025 року.
10 листопада 2025 року НАБУ відзвітувало про викриття злочинної організації, яка систематично отримувала неправомірну вигоду від «Енергоатому»; серед підозрюваних – Тимур Міндіч, відомий також як «Карлсон». Він залишив Україну в ніч на 10 листопада, а РНБО застосувала до нього санкції. У коментарі журналістам Міндіч заявив, що не планує повертатися в Україну, а звинувачення проти себе назвав маніпуляціями.