Зеленський закликав партнерів виконати обіцянки щодо ракет для ППО після масованої атаки рф

Зеленський доручив командуванню зв’язатися з партнерами щодо обіцяних ракет ППО

Президент України Володимир Зеленський відреагував на черговий масований ракетний обстріл, який росія здійснила по території України в ніч на 16 квітня. Глава держави наголосив, що ці дії є свідченням того, що росія не заслуговує на послаблення міжнародної політики чи зняття санкцій.

Про це розповідає Київ24

Міжнародна підтримка та нагальність постачання озброєння

Зеленський подякував країнам, які вже надали підтримку у посиленні протиповітряної оборони, зокрема Німеччині, Норвегії та Італії, а також наголосив на важливості своєчасного виконання обіцянок з боку міжнародних партнерів щодо постачання ракет для систем ППО. Президент доручив командувачу Повітряних сил зв’язатися з партнерами, які раніше пообіцяли надати ракети для комплексів «Петріот» та інших систем, і очікує на доповідь за підсумками контактів.

«Є багато політичних зобов’язань партнерів, які вже були озвучені, але ще не реалізовані. В тому числі у форматі „Рамштайну“ та на двосторонній основі. Доручив командувачу Повітряних сил зв’язатися з тими партнерами, які раніше давали обіцянки щодо ракет для „петріотів“ та інших систем. Очікую на доповідь за результатами», – додав він.

Наслідки атаки та кваліфікація обстрілів

За словами президента, внаслідок останнього удару росії, окрім загиблих у різних містах країни, поранення отримали близько 100 осіб. Уранці Зеленський заслухав доповідь командувача Повітряних сил щодо відбиття атаки. За офіційними даними Повітряних сил, лише за минулу добу по Україні було випущено 703 повітряних цілі, з яких вдалося знищити 19 крилатих ракет Х-101, вісім балістичних ракет, чотири крилатих ракети «Іскандер-К» та 636 дронів різних типів.

Російські війська систематично використовують різні типи озброєння – ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби, реактивні системи залпового вогню – для атак на українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури у всіх регіонах країни. Українська влада та міжнародні організації класифікують ці обстріли як воєнні злочини російської федерації, відзначаючи їхній цілеспрямований характер.

Обстріли, спрямовані на системи життєзабезпечення населення і заклади охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя, мають ознаки геноцидних дій. Під час повномасштабної війни росія вчиняє щодо громадян України дії, які можуть підпадати під визначення геноциду, зокрема: оголошення намірів про знищення українців, публічні заклики до знищення, цілеспрямовані обстріли критичної інфраструктури, переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях, винищення інтелігенції, депортація українських дітей та спроби змінити їхню ідентичність, а також знищення культурної спадщини.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці (наразі їх 149) запобігати актам геноциду і карати винних як під час війни, так і у мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи як такої. Серед ознак геноциду: вбивство членів групи, завдання їм тяжких ушкоджень, створення умов, розрахованих на її знищення, перешкоджання дітонародженню, насильницька передача дітей з однієї групи до іншої та публічне підбурювання до таких дій.

Російське керівництво заперечує, що армія рф під час повномасштабної війни завдає умисних ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, внаслідок чого гинуть мирні мешканці, руйнуються лікарні, школи, дитячі садки, об’єкти енергетики та водопостачання.