Вже понад два роки мільярдні активи холдингу «Юнігран», які належали російському бізнесмену Ігорю Наумцю, залишаються арештованими та фактично не використовуються на користь української держави. Незважаючи на санкції РНБО, арешти та кримінальні провадження, ці об’єкти так і не були конфісковані, а держава не отримує з них жодного прибутку.
Про це розповідає Київ24
Переоформлення активів і розслідування правоохоронців
У жовтні 2024 року стало відомо, що активи «Юніграну» — серед яких кар’єри з видобутку граніту, піску й щебеню, заводи з виробництва тротуарної плитки та компонентів вибухівки, десятки земельних ділянок, спецдозволи, залізничні вагони та сотні одиниць техніки — перейшли до нового власника Сергія Шапрана, що має зв’язки з керівництвом Одещини. Передача відбулася без участі держави, попри дію санкцій та арештів.
Після цього, у листопаді 2024 року, Головне слідче управління Нацполіції під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора відкрило кримінальні провадження щодо незаконного відчуження активів. Справу об’єднали з попереднім великим розслідуванням, розпочатим ще у 2022 році, коли діяльність «Юніграну» вперше зацікавила правоохоронців через підозри у фінансуванні терористичної діяльності, створенні терористичної групи та ухиленні від сплати податків.
Судові процеси, затримання і звільнення фігурантів
У 2025 році слідство повідомило про підозру 18 особам, серед яких і Ігор Наумець, і Сергій Шапран. Їм інкримінують легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом, несанкціоновані дії з інформацією в автоматизованих системах та службове підроблення. У червні цього року правоохоронці затримали Шапрана у Львові, йому обрали запобіжний захід із можливістю внесення застави у 100 мільйонів гривень. Проте вже у вересні після внесення адвокатами п’яти мільйонів гривень застави, суму якої було зменшено в апеляції, Шапрана звільнили з-під варти. Він не визнає провину та не коментує перебіг справи.
Ігоря Наумця у серпні 2025-го оголошено у розшук. За інформацією з оточення бізнесмена, нині він перебуває у Лондоні. Його адвокати стверджують:
«Наумець не мав відношення до переоформлення активів і подальшого їх використання», він сам та компанії групи «Юнігран» є «потерпілими від дій Сергія Шапрана і його команди, а аж ніяк не співучасниками злочинів».
Юристи також наголошують, що арешти фактично паралізували виробництво: кар’єри затоплені, відкачати воду неможливо, більшість співробітників звільнено. Крім того, компанії мають заборгованість перед державним бюджетом і працівниками на понад 20 мільйонів гривень.
Санкції, судові рішення та подальша доля активів
Навесні 2023 року санкції РНБО були запроваджені щодо Ігоря Наумця, його довіреної особи Олени Калпи та низки кіпрських компаній, пов’язаних із холдингом. Втім, навіть через два з половиною роки після цього позову про конфіскацію до суду не подано. У 2024–2025 роках Міністерство юстиції кілька разів повідомляло про пошук і виявлення активів, але фактична передача їх державі затягується.
З березня цього року арештовані активи були передані в управління АРМА, яка розпочала ринкові консультації щодо пошуку нового управителя. Потенційні управляючі мають подати свої пропозиції, після чого буде оголошено відкритий конкурс.
Крім того, попри обіцянки влади щодо посилення відповідальності за порушення санкцій, відповідний законопроєкт лише в червні 2025 року прийнято за основу. Він не має зворотної дії, проте у майбутньому може суттєво посилити можливості держави щодо повернення підсанкційних активів та їх використання для поповнення бюджету.
За даними «Центру протидії корупції», з початку повномасштабного вторгнення Україна вже конфіскувала російські активи на понад 15 мільярдів гривень, серед яких майно відомих фігурантів зі списку підсанкційних осіб.