Чиї то яйця та бронежилети? Як намагаються виплутатись фігуранти корупційних скандалів у Міноборони

Корупційні скандали у Міноборони, які розгорілися у січні через махінації з харчуванням для ЗСУ, не вщухають досі.

І це незважаючи на звільнення окремих посадовців та навіть нещодавній арешт тепер уже колишнього заступника міністра оборони В’ячеслава Шаповалова, якому суд визначив багатомільйонну заставу.

Тим більше вражає, що нинішні «герої» корупційного скандалу в оборонному відомстві намагаються створити такий собі інформаційний «громовідвід», мовляв, в усьому винні «попередники. Про це йдеться у матеріалі «України молодої».

Чиї то яйця та бронежилети?

Так, видання вже повідомляло про те, що колишній заступник міністра оборони Олександр Миронюк спростував причетність до скандальних держ­закупівель бронежилетів 2022 року.

Тим більше, що пан Миронюк залишив посаду заступника міністра ще 21 липня 2021 року, тобто півтора року тому! Тож зрозуміло, що на закупівлі бронежилетів через рік після звільнення ніяк впливати не міг.

Нагадаємо, що 31 серпня 2022 року український медіапростір сколихнула новина про обшуки у тодішнього начальника департаменту державних закупівель Міноборони Богдана Хмельницького (звільненого з посади лише нині). Згадували тоді саме бронежилети.

Проте, коли внаслідок корупційного скандалу в Міноборони (та ще й під час воєнного стану!) свої посади змушені були залишити кілька посадовців (хтось через яйця по 17 гривень, а хтось і через бронежилети та махінації з закупівлями зброї), комусь дуже не хочеться, щоб до відомства повернулися фахівці. Чому б не заплямувати їхню репутацію і тим самим «вивести їх з гри»?

Інакше як пояснити появу лише зараз — 2 лютого — новини на сайті «Українська правда» про те, що в ексзаступника міністра оборони Олександра Миронюка нібито ще у серпні 2022 року (нагадаємо, що він звільнився ще влітку 2021 року) знайшли мільйон доларів у дивані…

На відео, яке «УП» нібито отримала від джерел у правоохоронних органах, зафільмований момент вилучення коштів під час слідчих дій.

Глядачі бачать, що якийсь чоловік, імовірно, слідчий, дістає з бокової ніші біля дивана пачки грошей — переважно гривні, але можна розгледіти й кілька пачок доларів, і складає їх на величезну купу.

З самого відео незрозуміло, коли саме воно знято, хто на ньому, чиє це помешкання і до чого тут узагалі Миронюк. Втім «новина» активно поширювалася іншими ресурсами без жодних доказів.  

Слово Феміди

Як уже повідомляла «УМ», адвокат Максим Зімін пояснив, що невідомі особи руками журналістів «Української правди» намагаються ввести громадськість в оману стосовно репутації та професійної діяльності його клієнта — Миронюка Олександра Юрійовича.

У статті йдеться про розслідування Головним слідчим управлінням Нацполіції за процесуального керівництва офісу генпрокурора кримінального провадження, пов’язаного із закупівлею у 2022 році Міноборони бронежилетів.

На думку авторів статті, до вказаної закупівлі був причетний Миронюк Олександр Юрійович, який з 2020-го по липень 2021 року обіймав посаду заступника міністра та керував напрямом розробки та закупівлі озброєння та військової техніки (ОВТ).

Однак уже тривалий час Олександр Миронюк займається розробкою та реалізацією ОВТ, але у спеціалізованому господарському підприємстві — ДП СЗТФ «ПРОГРЕС».

В аспекті розслідування згаданого кримінального провадження слід пояснити, що за своєю номенклатурою «Бронежилети» віднесено до «Речового майна». Втім за всю свою професійну діяльність Олександр Миронюк ніколи не займався розробкою та закупівлею «Речового майна».

«Усі наведені обставини було повідомлено суду, слідчому та прокурору, що стало підставою для висновку про повну непричетність Олександра Миронюка до подій, які є предметом розслідування. Це відображено у чотирьох­ судових рішеннях, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, якими органи досудового розслідування зобов’язали повернути Миронюку вилучені в нього грошові кошти. Крім того, суду, слідчому та прокурору було представлено переконливі докази того, що вилучені під час обшуку в квартирі, де проживає Олександр Миронюк, грошові кошти мають легальне, законне похо­дження та відповідне цільове призначення», — наголосив адвокат Зімін.

Корвети, «Байрактари», «Нептуни»

З огляду на наведені обставини варто звернути увагу ще й на ексклюзивне інтерв’ю виданню Defense Express, яке Олександр Миронюк дав одразу після звільнення з посади заступника міністра оборони у липні 2021 року.

«Я полишаю посаду на етапі якісних змін у підходах до переозброєння українського війська, — сказав тоді пан Миронюк. — Я вважаю, що за час перебування на своїй посаді я зробив максимум з того, що міг зробити заступник міністра оборони, який відповідає за питання озброєння та переозброєння українського війська».

Він також зазначив, що за цей час було зроблено ключові рішення, які раніше в українській армії не ухвалювалися. Зокрема, серед змін Олександр Миронюк відзначив такі рішення та проєкти:

1. Здобуття Міноборони України повноваження на прямі закупівлі ОВП за імпортом, результатом чого стало укладення прямих зовнішньоекономічних контрактів на будівництво корветів та закупівлю БПЛА Bayraktar TB2 та боєприпасів.
2. Уперше за часи Незалежності України Міністерство оборони України замовило будівництво трьох військово-транспортних літаків Ан-178.
3. Винайдено шляхи розблокування проблемних проєктів будівництва кораблів класу корвет за проєктом 58250 та утримання ракетного крейсера проєкту 1164.
4. Забезпечено розроблення та впровадження нормативно-правової бази для імплементації положень Закону України «Про оборонні закупівлі».
5. Успішно реалізовано проєкти зі створення ракетно-реактивного озброєння — комплексів «Нептун», «Вільха-М», «Тайфун» — та плаваючого бронетранспортера БТР-4 для підрозділів морської піхоти.

Також Миронюк наголосив на тому, що Міноборони вдалося ефективно здійснити планування основних показників державного оборонного замовлення на 2021 рік.

Це, за його словами, дозволило в умовах правового колапсу оборонних закупівель станом на 21.07.21 на виконання основних показників ДОЗ-2021 узяти зобов’язань на суму 16,4 млрд грн, що становить 73% (для порівняння: у 2020 році за цей же період було взято зобов’язання на суму 10,4 млрд грн, що становило 49%), і не зупинити постачання озброєння та військової техніки до Збройних сил України.