Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосив про підозру депутату Сокальської міської ради Львівської області Володимиру Ковальчуку у наданні неправдивих свідчень детективам НАБУ та декларуванні недостовірної інформації. За версією слідства, Ковальчук фігурує у справі щодо незаконного збагачення голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Зокрема, депутата неодноразово допитували через нібито отриману родиною Кириленка позику у сумі 800 тисяч доларів, що мало виправдати походження їхніх активів.
Про це розповідає Київ24
Суть справи: позика, нерухомість та підозра у фіктивності
Під час обрання запобіжного заходу Павлу Кириленку влітку 2024 року тесть чиновника Олександр Матієнко у суді пояснив, що саме завдяки позиці депутата Ковальчука його сім’я придбала елітну нерухомість у Києві — офісні приміщення, квартири та паркомісця в житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь плаза». Водночас НАБУ та САП вважають, що цю нерухомість фактично набув сам Кириленко. За словами Матієнка, ідея інвестувати у київську нерухомість виникла під час спільної розмови з Ковальчуком, а метою була купівля, ремонт та подальший продаж майна для отримання прибутку.
«Мене познайомили з людиною, яка займається нерухомістю. Одного разу ми сиділи і розмовляли в цій компанії. Розмова зайшла про те, що в Києві будуються нові будинки, і їм це було цікаво. Вони запропонували це питання продумати і порахувати, чи варто вкладатися чи ні. І коли ми дізналися з дружиною про ціни в „Оболонь плаза“, приїхали туди в Ужгород, обговорили це питання, і люди зацікавились. Це був Володимир Ковальчук. І ми вирішили зробити спільний бізнес-проєкт. Придбати в Києві нерухомість, зробити ремонт, почекати, поки вона підніметься в ціні, і продати», – казав у суді Матієнко.
Матієнко також зазначив, що раніше не займався інвестиціями у нерухомість і не зміг згадати деталі щодо вартості майна, оскільки цим займалася його дружина. За даними НАБУ, Ковальчук надав неправдиві свідчення щодо укладення договору позики, який мав виправдати походження активів родини Кириленка, а також вніс фіктивні відомості у власну декларацію за 2024 рік, зазначивши неіснуючу позику Матієнку. Окрім цього, депутат звернувся до суду із позовом про стягнення боргу за цією позикою.
Судові процеси і реакції фігурантів
У квітні-липні 2024 року експертиза встановила, що підписи і записи у договорі позики датовані набагато пізніше — вже у 2024 році, а сам документ був штучно «зістарений». Попри це, у серпні 2025 року Ужгородський міськрайонний суд задовольнив позов Ковальчука щодо стягнення боргу з Матієнків. САП подала апеляцію, яку має розглянути Закарпатський апеляційний суд на засіданні, призначеному на 24 березня.
Ковальчука підозрюють за кількома статтями Кримінального кодексу: введення в оману суду чи іншого органу (ч. 2 ст. 384), використання підробленого документа (ч. 4 ст. 358) та декларування недостовірної інформації (ч. 2 ст. 366-2). Сам депутат категорично заперечує обґрунтованість підозр і заявляє, що це спроба тиску на нього як на свідка у справі. Він також стверджує, що не знав про родинні звʼязки Олександра Матієнка з головою АМКУ на момент укладання ймовірної позики.
Слідство вважає, що Павло Кириленко не задекларував 20 об’єктів нерухомості та автомобіль BMW X3, які були оформлені на родичів його дружини. Серед них — квартири у Києві та Ужгороді, будинок під Києвом, земельні ділянки, гаражі, паркомісця та нежитлові приміщення. Ці активи стали підставою для висунення підозр у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні як самому Кириленку, так і його дружині Аллі Кириленко, яку підозрюють у пособництві.
У березні 2024 року журналісти оприлюднили інформацію про придбання родиною Кириленка нерухомості та дорогих авто загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень у 2020-2023 роках без підтвердження офіційних доходів. Кириленко у відповідь заявив, що джерелом коштів був стартовий капітал сімʼї — гроші, отримані у 90-ті роки від продажу акцій заводу «Стирол» у Горлівці, але журналісти не знайшли підтвердження цій версії.
У 2025 році обвинувачення щодо Кириленка передали до суду. САП ініціювала його відсторонення, але Вищий антикорупційний суд не задовольнив це клопотання.