Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для Алли Кириленко, дружини очільника Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. 6 червня їй було призначено заставу у розмірі 9 мільйонів гривень. За даними слідства, жінку підозрюють у пособництві в незаконному збагаченні.
Про це розповідає Київ24
Обставини підозри та рішення суду
Детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулися до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу для Алли Кириленко у вигляді застави у розмірі 36 мільйонів гривень. Сума, яку слідство інкримінує чоловіку підозрюваної, значно більша. У ході судового засідання Алла Кириленко зазначила, що не розуміє причини підозри, наголосивши, що не була присутня при укладенні угод із купівлі майна, не контактувала з власниками нерухомості та не брала участі в перегляді квартир.
«Я не була присутня на всіх укладених угодах (з купівлі майна її батьками – ред.). Я не телефонувала власникам, не переглядала квартири», – сказала Алла Кириленко.
Жінка також заявила, що після вручення підозри її чоловіку у серпні 2024 року не залишала територію України і не планує цього робити зараз. Суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення і визначив заставу у 9 мільйонів гривень, яку необхідно внести протягом п’яти днів. Окрім того, Аллі Кириленко заборонено залишати Київ та область, вона повинна здати закордонні паспорти на зберігання та зобов’язана з’являтися за викликом слідчих і прокурорів.
Контекст справи і деталі розслідування
5 червня 2025 року НАБУ та САП повідомили про підозру Аллі Кириленко у пособництві в незаконному збагаченні, а також вручили нову підозру Павлу Кириленку — у недекларуванні майна. Слідчі вважають, що у 2024 році Павло Кириленко не відобразив у своїй електронній декларації дані про 20 об’єктів нерухомості та автомобіль преміум-класу, які були зареєстровані на близьких родичів його дружини. Ці ж активи стали підставою для попередньої підозри у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні за 2020–2023 роки.
Кримінальне провадження було відкрито за матеріалами журналістського розслідування, де встановили, що у 2020–2023 роках родина Кириленків придбала у Києві, області та в Ужгороді нерухомість та автомобілі загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи офіційних доходів у такому обсязі. У коментарях журналістам Павло Кириленко пояснював походження статків стартовим капіталом родини, який, за його словами, виник у 90-ті роки після продажу акцій заводу «Стирол», що їх отримала бабуся його майбутньої дружини. При цьому офіційного підтвердження таким операціям знайти не вдалося.
У декларації за 2023 рік чиновник зазначив квартиру площею 200 квадратних метрів у Києві, оформлену на 77-річну бабусю дружини, вартість якої становить 6,2 мільйона гривень. Водночас автомобіль BMW, яким користується його дружина, так у декларації і не з’явився.
28 серпня 2024 року суд також обирав запобіжний захід для Павла Кириленка, відмовивши у взятті його під варту, але призначивши заставу у 30 мільйонів гривень з обов’язком носити електронний браслет. Згодом стало відомо, що цю суму за очільника АМКУ внесла компанія «Керамет», бенефіціаром якої є бізнесмен Едуард Мкртчан.
4 червня 2025 року суд зменшив суму застави для Павла Кириленка до 25 мільйонів гривень, однак у дозволі на службові закордонні відрядження відмовив.