Про це розповідає Київ24
Понад 50 мільйонів гривень було сплачено як заставу за двох народних депутатів від партії «Слуга народу» — Ігоря Негулевського та Михайла Лабу, яких підозрюють у систематичному отриманні неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді. Частину коштів внесли самі підозрювані, адвокати, приватні особи та компанії, включно з тими, що вже фігурували у гучних антикорупційних розслідуваннях.
Ключові компанії та особи, що сплатили застави
Найбільшу частку застави за Ігоря Негулевського — 25,8 мільйона гривень із призначених 30 мільйонів — внесла київська компанія «Евагрейн». Ця фірма, яка займається оптовою торгівлею зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, раніше також сплатила понад 20 мільйонів гривень застави за колишнього військового комісара Одещини Євгена Борисова, відомого гучними скандалами із придбанням нерухомості та автомобілів за кордоном під час війни.
«Евагрейн» перебуває у фокусі уваги Бюро економічної безпеки щодо фінансових порушень при експорті агропродукції. У 2025 році компанія разом з іншими експортерами перевірялась на предмет можливого ухилення від сплати податків, однак рішення по суті ще не ухвалене. Власник компанії Сергій Чиж не прокоментував ситуацію журналістам.
Окрім «Евагрейн», 2,9 мільйона гривень застави за себе вніс сам Ігор Негулевський, що підтверджено його офіційною декларацією, а ще 1,5 мільйона гривень сплатив адвокат Олег Кузяєв. За словами Кузяєва, він не є захисником Негулевського у цій справі, а його рішення внести заставу було «загальногуманістичним покликом».
Розподіл застави за Лабу та інші подробиці розслідування
Частину з 20 мільйонів гривень застави, визначеної судом для Михайла Лаби, він також сплатив самостійно — 499 тисяч гривень. Ще троє громадян внесли суми від 150 тисяч до 3 мільйонів гривень, а найбільшу частку — 16,1 мільйона гривень — внесла компанія «Тап Сіті Сервіс». Власником цієї фірми, що також спеціалізується на торгівлі зерном та кормами, з 2024 року є Ігор Проценко, ексзаступник прокурора Київщини та нині адвокат. Він підтвердив, що представляє інтереси Лаби як адвокат, проте утримався від детальних коментарів.
Сам Михайло Лаба публічно заявив, що планує ознайомитися з матеріалами справи, але вже зараз переконаний, що «озвучені звинувачення і підозри не знайдуть свого підтвердження, як би не намагалися ними маніпулювати».
«Озвучені звинувачення і підозри не знайдуть свого підтвердження, як би не намагалися ними маніпулювати».
За даними антикорупційної прокуратури, застави у справі про хабарі за голосування у Верховній Раді були призначені п’ятьом депутатам: двом по 40 і 30 мільйонів гривень, ще двом — по 20 мільйонів, а п’ятому — 16,6 мільйона гривень. Усім підозрюваним суд визначив процесуальні обов’язки, зокрема носіння електронного браслета. Засідання проходили у закритому режимі, а адвокати утримуються від коментарів.
8 січня за ще двох нардепів від «Слуги народу» — Ольгу Савченко і Євгена Пивоварова — застави внесли адвокат і декілька фізичних осіб.
За версією слідчих, організована група депутатів отримувала неправомірну вигоду за підтримку необхідних рішень у сесійній залі. Для координації голосувань використовували спеціально створену групу у месенджері WhatsApp, де надсилали вказівки з номерами законопроєктів. Після голосування кошти розподілялися серед учасників, а розмір неправомірної вигоди, за підрахунками антикорупційних органів, складав від 2 000 до 20 000 доларів США, а з серпня 2025 року — вже 5 000 доларів за одне голосування.
Слідство зафіксувало, що за листопад-грудень поточного року один із депутатів отримав щонайменше 145 000 доларів США, які згодом були перерозподілені між іншими учасниками групи. Дії підозрюваних кваліфіковані за статтею 368 Кримінального кодексу — прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Водночас частина підозрюваних депутатів публічно відкидають звинувачення. Юрій Кісєль, заступник голови фракції та керівник профільного комітету, заявив, що хабарів не було, хоча підтвердив існування групи у месенджері WhatsApp, до якої входять 22 депутати. Адвокати та самі підозрювані уникають коментарів, посилаючись на заборону розголошення інформації у справі.