Про це розповідає Київ24
Виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки «Енергоатома» Дмитро Басов, фігурант гучної справи «Мідас», вийшов із-під варти після внесення застави у розмірі 40 мільйонів гривень. Виявилося, що кошти були внесені новоствореною київською компанією та його захисниками.
Структура застави: компанії та адвокати
Загальна сума застави, яка становить еквівалент понад 1 мільйона доларів США, була розподілена між кількома внесками. 25 мільйонів гривень внесла приватна компанія «Грін плюс компані», зареєстрована у Києві лише два місяці тому зі статутним капіталом 75 тисяч гривень. Основний напрямок її діяльності — оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та сантехнічним обладнанням. За вказаним у реєстрах номером телефону відповіла жінка, яка відмовилася називати себе і заявила, що не знає компанії чи її керівництва, а директорка підприємства Марина Шевченко не відповідала на дзвінки.
Ще 10 мільйонів 300 тисяч гривень застави вніс особисто адвокат Дмитра Басова Віталій Наум. Додатково 4 мільйони 700 тисяч гривень перерахувало адвокатське об’єднання «Національна колегія адвокатів», яке очолює Наум.
«Всі підтвердження є, у банк надали всі відповідні документи. Банк перевірив походження коштів, підтвердив. Це наші особисті кошти від прибутків, після сплати податків, ми працюємо «в білу». І все. Ми хотіли, щоб Дмитро Миколайович зустрів Різдво з родиною, так і сталося, учора він вийшов», – заявив адвокат Віталій Наум.
Він наголосив, що давно знає Басова, впевнений, що той не втече, і зазначив, що після завершення справи кошти мають бути повернуті. Басов зобов’язаний виконувати процесуальні обов’язки та умови договору про правову допомогу.
Деталі справи «Мідас» та підозрювані
За версією НАБУ та САП, Дмитро Басов («Тенор») разом з Ігорем Миронюком («Рокет») керували «тіньовими процесами» у складі злочинної організації, яка систематично отримувала неправомірну вигоду від контрагентів «Енергоатома» у розмірі 10–15% від суми контрактів. За даними слідства, ці кошти легалізовувалися через бекофіс у центрі Києва, який, за інформацією, належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора рф Андрія Деркача. Через цей офіс, за оцінками НАБУ, пройшло близько 100 мільйонів доларів.
Загалом у справі про підозру повідомили вісьмом особам. Серед них — бізнесмен Тимур Міндіч («Карлсон»), Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатома» Дмитро Басов («Тенор»), а також співробітники так званого «бек-офісу»: Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко та Людмила Зоріна. Пізніше підозру у незаконному збагаченні отримав також ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов, який свою вину заперечує.
Один із підозрюваних, Олександр Цукерман («Шугармен»), заявив, що звинувачення НАБУ та САП є «брехнею» і пообіцяв повернутися в Україну. У листопаді 2025 року РНБО наклала санкції на Цукермана та Тимура Міндіча, їх оголошено у розшук. Тимур Міндіч, у коментарі для ЗМІ, повідомив про масштабну медійну атаку проти нього, від коментарів щодо юридичних аспектів утримався.
Решта фігурантів справи «Мідас» публічно не коментували інформацію НАБУ. Відомо, що 12 листопада 2025 року Басову обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб із альтернативою застави у 40 мільйонів гривень. Після сплати всієї суми він був звільнений з-під варти.
Застави за інших фігурантів справи також сплачували приватні особи або новостворені компанії. Зокрема, 37 мільйонів гривень за Лесю Устименко та Людмилу Зоріну внесла компанія «Вангар» з мінімальним статутним капіталом, а ще 95 мільйонів гривень за Ігоря Фурсенка — інша приватна фірма. За ексміністра Олексія Чернишова внесли понад 51 мільйон гривень дві приватні особи. Найвищу заставу, 126 мільйонів гривень, визначили Ігорю Миронюку, який досі перебуває під вартою, оскільки апеляцію захисту залишили без задоволення.
НАБУ зазначає, що перевірятиме походження всіх коштів, внесених на застави у справі «Мідас».
Крім цього, у листопаді стало відомо про обшук у голови Офісу президента Андрія Єрмака. Він заявив, що «жодних перешкод у слідчих немає», і підкреслив, що не має статусу підозрюваного. Згодом президент Володимир Зеленський повідомив про заяву Єрмака на звільнення, подякувавши йому за роботу та наголосивши на необхідності уникнення чуток і спекуляцій. Сам Єрмак висловив обурення «брудом», спрямованим проти нього.