Служба безпеки Латвії (VDD) ухвалила рішення про заборону вʼїзду на невизначений термін Валерію Енгелю — російському історикові, який понад десять років активно просував прокремлівські наративи на території Латвії та у країнах Європейського Союзу. Відтепер Енгель, який проживав у Ризі з 2008 року, внесений до «чорного списку» резидентів країни.
Про це розповідає Київ24
Діяльність Енгеля та фінансування з москви
Журналісти програми «Схеми» оприлюднили розслідування, у якому з’ясували, що Валерій Енгель отримував фінансування для своїх досліджень щодо «дискримінації» та «утисків росіян» в ЄС і Україні безпосередньо з москви. Зокрема, кошти надходили від російської державної організації «Правфонд», яка під виглядом надання правової допомоги співвітчизникам за кордоном реалізує інтереси кремля у світі. Сам Енгель у коментарі «Схемам» заперечив отримання російських коштів після 2022 року, однак журналісти навели докази, які суперечать його словам.
У відповіді латвійської спецслужби наголошується, що Енгель «регулярно поширював пропагандистські наративи кремля», стверджуючи про нібито «русофобію», «агресивний націоналізм» та «відродження нацизму» в Латвії та інших країнах.
«На думку VDD, пан Енгель своєю діяльністю тривалий час і систематично брав участь у реалізації невійськових операцій росії з впливу та виправданні агресивної зовнішньої політики росії», – йдеться у письмовому коментарі спецслужби латвійському виданню Re:Baltica, партнеру «Схем» у цьому розслідуванні.
Зв’язки з «Правфондом» та нові дані розслідування
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, як зазначає VDD, Енгель не тільки зберіг тісні зв’язки з державою-агресором, а й продовжив брати участь у діяльності, спрямованій на виправдання російської агресії та дискредитацію європейських країн на міжнародному рівні.
Розслідування «Схем» виявило ще тіснішу співпрацю Енгеля з москвою. Завдяки аналізу й верифікації документів витоку з «Правфонду», журналісти встановили, що з 2022 року Енгель щонайменше тричі звертався до цього фонду по фінансування. Зокрема, у листопаді 2022 року він просив 22,4 тисячі євро на дослідження екстремізму та ксенофобії в Європі, а у вересні 2023 року – 1230 євро на презентацію результатів на правозахисній конференції ОБСЄ у Варшаві. Обидві заявки, за даними витоку, були схвалені і профінансовані «Правфондом».
У 2024 році Енгель також просив 41 тисячу євро на дослідження «русофобії» в Україні та країнах ЄС, однак журналісти зазначають, що такої доповіді у відкритому доступі наразі не опубліковано.
Раніше, у 2023 році, Енгель опублікував ще одну доповідь, профінансовану «Правфондом», присвячену проблемам ксенофобії. У цьому звіті особлива увага була приділена Україні, де автори стверджували про утиски російської церкви та зростання праворадикальних рухів. Одним зі співавторів дослідження є український політолог Руслан Бортнік. Подібні доповіді, підготовлені у співавторстві Енгеля та Бортніка, виходять з 2015 року.