Дзвони Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, один із найвизначніших символів історичної та культурної спадщини України, внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини. Це рішення підтверджує унікальність та важливість традицій дзвонарства, що існує в Україні ще з XV століття.
Про це розповідає Київ24
Історія та унікальність дзвонів монастиря
Перші дзвони храму виготовлялися з бронзи і були щедро оздоблені релігійними мотивами і орнаментами. За століття техніки литва та конструкції дзвонів значно покращилися, що сприяло розвитку дзвонарського мистецтва. Унікальність Михайлівського карильйону полягає в тому, що вперше у православному світі тут було застосовано хроматичний набір дзвонів у поєднанні з фортепіанною клавішною системою.
Цей карильйон є найбільшим у пострадянському просторі за кількістю дзвонів, їх загальна кількість — 51, вага — від 2 кілограмів до восьми тонн. Висота дзвіниці перевищує 48 метрів. Найбільший дзвін — восьмитонний — використовується для благовістя, тоді як менші дзвони виконують роль передзвонів і створюють мелодійні акценти.
Зв’язок із історичними подіями і сучасною культурною діяльністю
Практика дзвоніння на території монастиря почалася ще в XV–XVI століттях. Дзвони своєю звучністю сповіщали про важливі релігійні свята, церемонії та інші значущі події в місті. Вони також виконували оборонну функцію, попереджаючи мешканців про наближення ворогів або загрози. Наприклад, востаннє дзвін лунав під час Майдану в грудні 2013 року, коли «Беркут» перейшов у наступ на табір протестувальників.
«Традиція дзвонарства не перервалася навіть за радянських часів, коли Свято-Михайлівський монастир було зруйновано. Майстри передавали своє мистецтво у діючі храми по всій Україні»
У 1997 році монастирські мури з Економічною брамою були відновлені, а вже через рік — у 1998-му — побудована нова дзвіниця й офіційно відкрито Свято-Михайлівський Золотоверхий собор. Завдяки зусиллям реставраторів та церковної громади, традиція дзвонарства зберігається і розвивається, символізуючи духовну та культурну ідентичність України.