Міністерство закордонних справ України провело термінову зустріч із Сергієм Кузнєцовим, громадянином України, якого затримали в Італії на запит німецької прокуратури за підозрою в координації підриву газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2». Зустріч відбулася 5 листопада в італійському пенітенціарному закладі, де Кузнєцов оголосив голодування.
Про це розповідає Київ24
Підтримка з боку дипломатів та вимоги України
Українські дипломати з Генерального консульства в Мілані вже вчетверте від початку затримання Кузнєцова у серпні провели з ним зустріч. МЗС повідомляє про постійний контакт з італійськими правоохоронними органами та адміністрацією в’язниці, щоб забезпечити належні умови утримання українця. Під час півторагодинної розмови представники консульства уточнили його актуальний стан здоров’я та запропонували всебічну допомогу.
«МЗС від моменту затримання в Італії громадянина України Сергія Кузнєцова надає консульську підтримку нашому співвітчизнику і його рідним, перебуває у постійному контакті з італійськими правоохоронними органами й пенітенціарною установою з метою дотримання належних умов утримання українця. Після повідомлень про оголошення нашим громадянином голодування, консульські посадові особи Генерального консульства України в Мілані провели з ним 5 листопада екстрену зустріч – загалом четверту з часу його затримання в серпні цього року», – повідомили Радіо Свобода в міністерстві.
У відомстві підкреслили готовність співпрацювати з італійськими та німецькими органами під час розслідування, але наполягають на поверненні Кузнєцова в Україну.
Судові процеси та обвинувачення
Адвокат Кузнєцова Нікола Канестріні повідомив, що з 31 жовтня його підзахисний відмовляється від їжі, вимагаючи дотримання основних прав, зокрема право на належне харчування, гідні умови тримання та рівне ставлення до контактів із сім’єю й доступу до інформації. За словами адвоката, з часу арешту Кузнєцов не отримував належної дієти, що негативно вплинуло на його здоров’я.
Наприкінці жовтня суд в Італії вдруге схвалив екстрадицію Кузнєцова до Німеччини, де його підозрюють у причетності до вибухів на газопроводах «Північний потік» у вересні 2022 року. Захист планує оскаржити рішення в Касаційному суді, посилаючись на процесуальні порушення.
Кузнєцова було заарештовано у серпні в місті Ріміні після того, як німецька прокуратура видала європейський ордер на його затримання. Це перший заарештований у справі про підрив «Північних потоків». Йому висунуто кілька звинувачень, серед яких – терористичний акт. Кузнєцов своєї вини не визнав.
Слідство вважає, що українець керував групою із шести-семи осіб, які у вересні 2022 року на яхті «Андромеда» підпливли до місця інциденту біля острова Борнгольм у Данії та встановили щонайменше чотири вибухові пристрої на глибині 70–80 метрів. Після диверсії, за даними слідчих, Кузнєцов залишив яхту в порту Вік на острові Рюген і повернувся в Україну.
У жовтні у Польщі суд відмовив у екстрадиції ще одного підозрюваного – Володимира Журавльова, інструктора з дайвінгу, якого Німеччина також підозрює у причетності до підриву газопроводу. Журавльов заявив, що під час вибуху перебував в Україні і не мав відношення до атаки.
Внаслідок вибухів восени 2022 року було серйозно пошкоджено три з чотирьох ниток газопроводів, які будувалися для транспортування російського газу до Західної Європи. Магістраль не підлягає відновленню, а слідчі Швеції, Данії й Німеччини дійшли висновку, що газопроводи підірвали навмисно, але остаточних винуватців ще не встановлено.
росія не бере участі в розслідуванні, натомість перекладаючи провину на США та їхніх союзників, які це спростовують. Західні ЗМІ повідомляли про ймовірну причетність до диверсії осіб, пов’язаних з українськими спецслужбами, проте Київ ці звинувачення відкидає.
У прокуратурі Німеччини підкреслили, що атака стала серйозною загрозою для енергетичної інфраструктури країни, незалежно від політичних мотивів організаторів.
Цього року газопроводи «Північний потік» потрапили під санкції ЄС через визнання їх потенційним засобом впливу москви на Європу.