Посольство України в Польщі здійснює консультування затриманого у Варшаві громадянина України Володимира Ж., якого звинувачують у причетності до вибуху на газопроводі «Північний потік-2». За словами посла України в Польщі Василя Боднара, Київ не втручається у розслідування, а рішення щодо подальшої долі підозрюваного ухвалюватиме польський суд.
Про це розповідає Київ24
Правовий захист та позиція української дипломатії
Василь Боднар підкреслив, що українські дипломати забезпечують підтримку затриманому громадянину, зокрема консультують його щодо можливостей юридичного захисту. Посол зауважив, що головним завданням є дотримання принципів верховенства права, а втручання у судовий процес з боку держави виключене.
«У наших інтересах захищати нашого громадянина, і все залежить від верховенства права. Ми не втручаємося, це судова справа».
Крім того, дипломат наголосив: «Як посол, я захищатиму кожного громадянина України».
Деталі справи та міжнародний контекст
Напередодні прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що польська влада не має наміру видавати Володимира Ж. Німеччині, яка ініціює його екстрадицію. Рішення суду у Варшаві передбачає утримання українця під вартою на 40 днів.
Відомо, що затримання Володимира Ж. відбулося наприкінці вересня. Він заперечує свою причетність до підриву і заявляє, що перебував в Україні під час інциденту. Це вже другий випадок арешту громадянина України у Європі за підозрою у вибуху газопроводу: раніше подібний арешт мав місце в Італії.
За інформацією німецьких медіа, правоохоронці ФРН встановили особи всіх учасників групи, яку підозрюють у диверсії на «Північних потоках». Усього ідентифіковано сімох осіб, серед яких четверо водолазів, включно з жінкою-рекордсменкою України з глибоководних занурень, фахівець із вибухівки, шкіпер та координатор. Німеччина видала шість ордерів на арешт. Сьомий підозрюваний, за повідомленнями ЗМІ, є українським військовослужбовцем, який проходив навчання в Німеччині і, ймовірно, загинув на фронті.
Внаслідок вибухів у вересні 2022 року біля острова Борнхольм у Балтійському морі було серйозно пошкоджено три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2». Ці магістралі призначалися для транспортування російського газу до Західної Європи, але після вибухів відновленню не підлягають. Розслідування, проведені Швецією, Данією і Німеччиною, підтвердили, що вибухи були навмисними, проте винних досі не встановлено.
росія не бере участі у міжнародному розслідуванні, перекладаючи відповідальність на США та їхніх союзників, які, у свою чергу, ці звинувачення заперечують. Частина західних медіа повідомляє про можливу причетність до організації вибухів осіб, пов’язаних з українськими спецслужбами, але Київ ці обвинувачення відкидає.
У прокуратурі Німеччини підкреслили, що вибухи стали серйозною атакою на енергетичну інфраструктуру країни, незалежно від політичних мотивів організаторів. У 2025 році газопроводи «Північний потік» перебувають під санкціями ЄС, оскільки Євросоюз розглядає їх як інструмент політичного тиску з боку москви на Європу.