Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен виступила за використання заморожених російських активів у Європі для фінансування потреб України. Вона наголосила на важливості одночасного посилення військової та фінансової підтримки Києва, а також закликала до колективного підходу та юридично вивірених рішень у цьому питанні.
Про це розповідає Київ24
Колективний підхід і юридична визначеність
Фредеріксен назвала ідею використання заморожених активів «геніальною», підкресливши необхідність чіткої правової бази та спільної відповідальності країн ЄС. Вона підкреслила, що росія повинна нести фінансову відповідальність за економічні збитки, завдані Україні внаслідок війни.
«Росія має платити за українську економіку. Саме Росія зруйнувала великі частини країни. Тому цілком природно, що саме Росія має платити за зброю, необхідну Україні для самозахисту», – сказала Фредеріксен, прибуваючи на саміт лідерів ЄС.
Очільниця уряду Данії, яка зараз головує в Раді ЄС, підкреслила, що лідери Європейського Союзу працюють над політичним рішенням, яке дозволить покрити фінансові потреби України у 2026-2027 роках, зокрема щодо закупівлі озброєння. Вона висловила сподівання, що вже найближчим часом буде погоджено політичні мандати, які відкриють шлях до ухвалення конкретної пропозиції Єврокомісії.
Європейська оборонна модернізація та підтримка України
Прем’єрка Данії відзначила, що європейська оборонна модернізація набуває особливої важливості, враховуючи поточну безпекову ситуацію та залежність від нафти. Вона підтримала ідею використання заморожених російських активів як «кредитної лінії», що дозволить фінансувати допомогу Україні без додаткового навантаження на бюджети європейських країн.
Фредеріксен підкреслила, що Данія вже тривалий час наполягає на тому, щоб росія відшкодовувала воєнні збитки. Вона зазначила, що новий підхід дозволить фактично фінансувати українську армію та оборону. Прем’єрка також висловила впевненість, що питання відшкодування збитків має увійти до майбутньої мирної угоди.
Окрему увагу вона звернула на потребу у гарантіях і колективному розподілі ризиків між країнами ЄС та партнерами з G7. За словами Фредеріксен, саме такий підхід допоможе уникнути можливих болючих контрзаходів росії щодо окремих держав. Водночас вона зауважила, що інших варіантів практично немає: якщо Україна не зможе втриматися, існує ризик поширення війни далі.
Європейська комісія запропонувала використати 175 мільярдів євро, отриманих від заморожених російських державних активів, інвестованих у західні державні облігації, для фінансування репараційного кредиту Україні на суму 140 мільярдів євро та погашення попереднього кредиту G7. Нині ці кошти знаходяться на депозиті в Європейському центральному банку під керівництвом Euroclear.
Раніше Україна отримувала допомогу від G7 завдяки прибуткам, які приносили заморожені російські активи, проте саму готівку не використовували через побоювання щодо фінансової стабільності євро та можливих судових позовів з боку москви.
Восени 2025 року єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс повідомив, що Україна вже отримала 25,3 мільярда євро за рахунок прибутків від заморожених активів, а найближчим часом Єврокомісія готує презентацію своєї пропозиції щодо репараційного кредиту.