Ймовірна ініціатива володимира путіна, спрямована на залучення фінансування від російського бізнесу для військових потреб, може суперечити домовленості, яку він уклав із провідними бізнесменами росії на початку свого президентства. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW), оприлюдненому 27 березня 2026 року.
Про це розповідає Київ24
Порушення старих обіцянок та новий курс Кремля
Аналітики ISW звертають увагу на те, що звернення путіна до олігархів із проханням про фінансову підтримку може порушити його давню обіцянку утриматися від націоналізації їхніх активів. На початку 2000-х років, після зустрічі з провідними представниками бізнесу, путін пообіцяв зберегти результати приватизації 1990-х, якщо бізнесмени залишатимуться осторонь політичних процесів і проявлять лояльність до влади.
«Ймовірне прохання Путіна до провідних російських бізнесменів пожертвувати гроші російській державі загрожує порушенням обіцянки не націоналізувати активи російських олігархів, яку він дав їм невдовзі після захоплення влади».
ISW наголошує, що попри публічні заяви про відсутність планів націоналізації, влада рф поступово активізує такі процеси, особливо після початку повномасштабної агресії проти України.
Реакція Кремля та роль бізнесу
Речник кремля дмитро пєсков спростував інформацію про прямі вимоги путіна до бізнесменів, але наголосив, що учасники зустрічі почали свою підприємницьку діяльність ще в 1990-х і «вважають своїм обов’язком» фінансово підтримувати державу. Така риторика, на думку аналітиків, може бути сигналом очікуваної моделі поведінки для олігархів у контексті посилення контролю над інформаційним простором та боротьби з інакодумством.
ISW зазначає, що згадки про приватизацію та заклики до «обов’язку» фінансувати державу можуть свідчити про спробу Кремля підкріпити лояльність бізнесу, особливо на тлі посилення цензури, включно з тиском на Telegram та інші інтернет-ресурси:
«Репресії Кремля проти Telegram та інші зусилля щодо цензури в Інтернеті можуть допомогти нейтралізувати бізнесменів, які могли б спробувати протистояти зусиллям Кремля щодо націоналізації, використовуючи інформаційний простір як зброю».
Видання The Bell з посиланням на джерела повідомляло, що під час закритої зустрічі з бізнесменами путін запропонував їм робити добровільні внески для фінансування війни. За даними джерел, ініціатива залучення бізнесу до фінансування армії належить голові «Роснефти» ігорю сєчіну, який виклав цю ідею у листі до путіна. Водночас, частина учасників зустрічі, зокрема бізнесмен сулейман керімов, одразу погодилася долучитися до фінансування, пообіцявши внести 100 мільярдів рублів.
Деталі таких зустрічей традиційно залишаються закритими для громадськості, а перелік учасників після початку війни проти України тримається в таємниці.