Міністерство закордонних справ України прокоментувало посилення репресій у Білорусі, що проводяться режимом олександра лукашенка проти громадян країни в межах так званої «справи Білоруського Гаюна». За даними білоруського правозахисного центру «Вясна», хвиля масових затримань охопила багатьох мешканців, причому приводом для переслідування можуть стати навіть незначні прояви громадянської позиції чи використання білоруської мови.
Про це розповідає Київ24
«З прикрістю констатуємо, що в сусідній Білорусі приводом для зарахування до табору «зрадників», «свядомых» чи, як полюбляє висловлюватися Олександр Лукашенко, «відморозків» може стати що завгодно, навіть необережно вимовлене білоруською мовою слово»
Затримання для «обмінного фонду»
МЗС України наголосило, що масові затримання громадян у рамках «справи Гаюна» переслідують мету створення так званого «обмінного фонду». Такий механізм, на думку українських дипломатів, дозволяє лукашенку торгуватися щодо свого міжнародного становища, обмінюючи незаконно утримуваних людей на політичні поступки або індульгенції для власного режиму. Відомство підкреслило, що такі дії білоруської влади грубо порушують основні права людини та суперечать міжнародно-правовим документам.
За словами МЗС, масові арешти під приводом «справи Гаюна» є яскравим свідченням системних репресій. Відомство закликало міжнародну спільноту активніше тиснути на білоруський режим і його прибічників, нагадуючи, що білорусь фактично підтримала масштабну російську агресію проти України у 2022 році і має нести відповідальність за ці дії.
Масштаби переслідувань і злам «Гаюна»
Правозахисний центр «Вясна» повідомив, що станом на середину жовтня 2025 року кількість затриманих у справі «Гаюна» вже становить щонайменше 88 осіб. Однак, за оцінками аналітиків, реальна цифра значно більша, оскільки затримання тривають по всій країні, зосереджуючись переважно у Гомельській області.
Йдеться про моніторинговий канал «Білоруський Гаюн», який із початку повномасштабного російського вторгнення в Україну інформував про переміщення військ рф та інші важливі події на фронті. На початку лютого 2025 року стало відомо, що білоруські силовики заволоділи базою контактів учасників проєкту. Керівник «Гаюна» Антон Мотолько визнав факт злому, а невдовзі оголосив про припинення діяльності ресурсу, що був джерелом інформації для багатьох медіа у Білорусі, Україні й за кордоном.
Правозахисники прогнозують подальше зростання кількості фігурантів «справи Гаюна», яке може перевищити тисячу осіб. У МЗС України висловили сподівання, що у майбутньому демократична Білорусь зможе подолати наслідки диктатури, відновити незалежність та повернутися до європейської спільноти.