Увечері 26 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив про підсумки екстреного засідання енергетичного штабу, скликаного після масштабної ракетної атаки росії на об’єкти енергетичної інфраструктури України. На засіданні проаналізували звіти профільних служб щодо ліквідації наслідків нічних обстрілів.
Про це розповідає Київ24
Аварійне відключення ліній та обмеження енергоспоживання
Міністр зазначив, що внаслідок ворожих ударів сталося аварійне відключення кількох високовольтних ліній. Це змусило енергетиків вимушено скоротити потужність роботи атомної генерації для збереження балансу в енергосистемі. Оператор «Укренерго» був змушений запровадити додаткові графіки обмежень споживання у регіонах з дефіцитом електроенергії.
«На жаль, внаслідок обстрілів сьогодні мали аварійне відключення декількох високовольтних ліній. Для балансування системи довелося вимушено зменшити потужність атомної генерації. Крім того, «Укренерго» ввело додаткові графіки обмежень по всій «дефіцитній» частині енергосистеми», – заявив Шмигаль.
У межах міжнародної співпраці українські спеціалісти відвідують енергетичні об’єкти у Словаччині, Австрії та Хорватії, щоб оцінити можливість отримання обладнання з неактивних теплоелектроцентралей. Також незабаром очікується надходження понад 23 мільйони євро від партнерів до Фонду підтримки енергетики.
Масштаби атаки та наслідки для інфраструктури
В ніч на 26 лютого росія здійснила масований повітряний удар по всій території України, застосувавши дві протикорабельні ракети «Циркон», одинадцять балістичних ракет «Іскандер-М» або С-400, дві керовані авіаційні ракети Х-69, двадцять чотири крилаті ракети Х-101 і 420 дронів-камікадзе. Повітряні сили України повідомили про успішне знищення 32 ракет та 374 безпілотників.
Внаслідок ударів постраждали мешканці Харківської, Кіровоградської областей, Запоріжжя та Кривого Рогу. У Полтавській та Одеській областях було пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури.
Російські війська, використовуючи різні види озброєння — зокрема ударні БпЛА, ракети, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню — систематично атакують українські міста та цивільну інфраструктуру в усіх регіонах країни.
Українська влада та міжнародні організації одностайно кваліфікують ці атаки як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері. Прицільні обстріли систем життєзабезпечення населення та медичних закладів, спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги, мають ознаки геноцидних дій.
Під час повномасштабної війни росія здійснює різні види злочинів, які, на думку правозахисників і дослідників, підпадають під визначення геноциду: від публічних закликів до знищення українців як народу до обстрілів життєво важливої інфраструктури, переслідувань проукраїнських громадян на окупованих територіях, знищення української інтелігенції, депортацій дітей та знищення культурної спадщини.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Країни-учасниці Конвенції зобов’язані запобігати таким злочинам і карати за них.
Керівництво росії заперечує, що її армія під час повномасштабної війни цілеспрямовано завдає ударів по цивільній інфраструктурі українських міст і сіл, руйнуючи лікарні, школи, дитячі садки, енергетичні та водозабезпечувальні об’єкти.