Про це розповідає Київ24
Адміністрація президента США Дональда Трампа в останні тижні передала європейським партнерам низку документів, у яких викладено бачення повоєнного відновлення України та можливі шляхи поступового повернення росії до участі у світовій економіці. У цих пропозиціях значна увага приділяється використанню заморожених російських активів для інвестування в українську економіку.
Плани США щодо російських активів і відновлення України
Один із документів, переданих європейським країнам, передбачає механізм, за яким американські компанії могли б отримати доступ до близько 200 мільярдів доларів заморожених російських активів і вкладати ці кошти в проєкти з відновлення України. Серед таких ідей – спорудження нового дата-центру, який мав би працювати за рахунок енергії Запорізької АЕС, тимчасово контрольованої російськими військовими.
Ще один документ стосується інтеграції російської федерації у світову економіку. У ньому розглядається перспектива інвестицій американських компаній у стратегічні галузі росії, такі як видобуток рідкісноземельних металів і буріння нафти в Арктиці. Окремо згадується про сприяння у відновленні постачання російської енергії в країни Західної Європи.
Реакція Європи та розбіжності між союзниками
Європейська комісія виступає за те, щоб заморожені російські активи використовувалися для надання Україні так званого «репараційного кредиту». Однак американська сторона попереджає, що такий підхід може швидко вичерпати наявні кошти, і пропонує залучення приватних інвестицій. Під контролем США потенційний обсяг інвестицій може зрости до 800 мільярдів доларів.
Попри це, деякі європейські чиновники висловлюють занепокоєння, що пропозиції Вашингтона можуть дати москві перепочинок і сприяти відновленню її економічного та військового потенціалу. За оцінками західної розвідки, росія вже пів року перебуває у стані рецесії, а спроби підтримувати військову економіку на фоні контролю цін створюють системні ризики для банківського сектору. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 8 грудня наголосив, що скептично ставиться до американських ініціатив.
«Ми розглядаємо ці пропозиції як економічну версію Ялтинської конференції 1945 року, коли лідери антигітлерівської коаліції домовилися про повоєнний світовий порядок».
Дискусії щодо використання російських активів тривають від публікації першої версії американського мирного плану наприкінці листопада. Відтоді документ доопрацьовувався у ході переговорів між США та Україною, а кількість пунктів зменшилася.
Питання заморожених російських коштів стало однією з головних причин розбіжностей не лише між США та Європою, а й всередині ЄС. Єврокомісія пропонує видати Україні «репараційний кредит» під заставу цих активів, проте Бельгія, де зберігається найбільша їх частина, виступає проти такої ініціативи.
Заяви російської сторони та хід перемовин
Міністр закордонних справ росії сергій лавров повідомив, що між США та росією досягнуто домовленостей щодо нейтрального, позаблокового та без’ядерного статусу України. За його словами, на останній зустрічі володимира путіна з американським спецпосланцем стівом віткоффом вдалося «усунути всі непорозуміння», що виникли після попередніх переговорів.
Лавров зазначив, що москва передала Вашингтону додаткові пропозиції щодо колективних гарантій безпеки та наполягає на укладанні пакету домовленостей про «міцний сталий мир». Він підкреслив, що росія прагне довгострокового врегулювання, тоді як Європа, на його думку, обмежується лише перемир’ям і «перепочинком для України».
Також лавров заявив, що після переговорів у Стамбулі навесні та влітку росія та Україна здійснили обмін майже 2,5 тисячами військовополонених. Він додав, що росія передала українській стороні понад 11 тисяч тіл загиблих військовослужбовців, отримавши у відповідь 201 тіло, і стверджував, що втрати ЗСУ «перевищили один мільйон людей і продовжують зростати». Однак міністр не навів джерел цих даних.