Третє засідання польсько-української групи з історичних питань відбудеться в березні

Третє засідання засідання польсько-української групи з історичних питань пройде в березні – посол

У березні відбудеться чергове, третє засідання польсько-української групи з історичних питань. Про це повідомив посол України в Польщі Василь Боднар під час інтерв’ю Радіо Свобода. За його словами, дане засідання, швидше за все, проходитиме на території Польщі.

Про це розповідає Київ24

Проблемні питання та співпраця

«Зараз відбулося вже два засідання робочої групи. Узгоджено перелік місць, з якими звернулася польська сторона, визначено, в чому є проблеми і де потрібні чергові звернення, де потрібно скласти звіти. Є одне проблемне питання. Я сподіваюся, наступного тижня відбудеться одна зустріч, яка дозволить певним чином розставити крапки над «і», – зазначив дипломат.

Польська міністерка культури і національної спадщини Ганна Врублевська додала, що Польща подала 15 запитів щодо проведення пошуково-ексгумаційних робіт, пов’язаних із жертвами Волинської трагедії. Українська сторона вже схвалила перше позитивне рішення, і роботи плануються розпочати у квітні 2025 року в колишньому селі Пужники на Тернопільщині.

Перспективи співпраці

На запитання кореспондентки про терміни розгляду інших запитів на проведення пошукових робіт, посол Боднар відповів, що це питання перебуває в процесі. «У кожного місця є своя історія. В Пужниках не вистачало звіту, і наш колега з організації «Волинські старожитності», який зараз служить у ЗСУ, знайшов потрібний документ, що дозволило закрити справу для подальшої ексгумації», – додав дипломат.

Боднар підкреслив, що дозвіл на ексгумацію було передано перед візитом президента до Варшави. «Коли 25 січня у нас відбулося чергове засідання у Львові, ми звірили всі карти, і зараз маємо виконані певні дії з польського боку, що сприятиме поступовому ухваленню рішень по інших місцях», – зазначив він.

Хоча посол не назвав кількість звернень, надісланих українською стороною, він висловив сподівання на конструктивний діалог: «Ми також хочемо почути відповідь польської сторони на ті запити, які українська сторона передала Польщі. Поки що спостерігаємо конструктивне ставлення та добрий підхід до українських запитів, тому сподіваємося на подальшу співпрацю і вирішення існуючих питань».

«Скільки звернень українська сторона скерувала до польських колег – посол Боднар не назвав, лише сказав, що сподівається на конструктив».

У листопаді минулого року міністри закордонних справ України та Польщі, Андрій Сибіга і Радослав Сікорський, зробили спільну заяву, в якій зазначили, що Україна не перешкоджатиме реалізації польських пошукових та ексгумаційних робіт на своїй території відповідно до українського законодавства.

Волинська трагедія 1942-1944 років стала кривавим конфліктом між українцями та поляками, в якому кожна зі сторін має свою інтерпретацію. Польща вважає це геноцидом, тоді як в Україні підкреслюють, що відповідальність за насильство лежить на обох сторонах та нацистській окупаційній адміністрації. Кількість жертв оцінюється по-різному: від 20 тисяч українців і 35-40 тисяч поляків до 100 тисяч поляків і 5 тисяч українців за польськими даними.