Україна ініціює створення так званої «стіни дронів» на власній території як перший етап масштабної протидронової оборони, яку планують розгорнути на східному фланзі НАТО. Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль після засідання у форматі «Рамштайн».
Про це розповідає Київ24
Українська ініціатива та позиція НАТО
За словами Шмигаля, реалізація проекту «стіни дронів» є нагальною потребою для України, яка постійно зазнає атак з боку російської федерації, зокрема на об’єкти енергетики та цивільної інфраструктури. Україна потребує більшої кількості перехоплювачів і нарощує виробництво власних безпілотників для створення щільної зони ураження. Шмигаль наголосив, що аналогічні рішення згодом можуть бути впроваджені і на східному фланзі НАТО, аби посилити безпеку всієї Європи.
«Ми розуміємо, що (лідер РФ Володимир) Путін продовжуватиме свій терор, продовжуватиме знищувати наші енергетичні об’єкти, нашу цивільну інфраструктуру, тому нам потрібно більше перехоплювачів, і сьогодні це було головним напрямком нашої уваги. Нам потрібно виробляти українські безпілотники, щоб створити зону ураження, створити стіну дронів в Україні, а потім зробити таке ж на східному фланзі НАТО, східному фланзі Європи. Тож ми також обговорювали сьогодні цю можливість», – сказав Шмигаль.
Оцінка партнерів і виклики для Європи
Міністр оборони Швеції Пол Йонсон у коментарі зазначив, що Україна стала світовим лідером не лише у виробництві дронів, а й у розробці систем протидії безпілотникам. На його думку, країни Європи мають вчитися у України, яка значно випередила їх у питаннях дронових технологій. Йонсон додав, що випадки порушення повітряного простору Польщі і Румунії безпілотниками, зокрема інцидент із дроном «Шахед», стали для Європи серйозним сигналом щодо необхідності посилення оборонних спроможностей.
Під час засідання міністрів оборони країн НАТО у Брюсселі 15 жовтня обговорювали створення інтегрованої системи протиповітряної оборони, до складу якої має увійти й «дронова стіна». Однак експерти і чиновники висловлюють занепокоєння щодо темпів розвитку дронових технологій: існує ризик, що вже через 2-3 роки після запуску система може застаріти.
Інцидент у Копенгагені 22 вересня, коли чотири великі дрони порушили роботу місцевого аеропорту, показав, що загроза може походити не лише ззовні, а й зсередини ЄС – із суші або моря. Це змушує європейських політиків переосмислити підходи до ефективності та адаптивності «дронової стіни» у нових умовах.