Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має намір шукати альтернативні шляхи фінансування у випадку виникнення труднощів із отриманням репараційної позики. За його словами, ці варіанти можуть бути складнішими, проте наразі вони активно обговорюються з представниками Європейського Союзу.
Про це розповідає Київ24
Деталі обговорення з ЄС
Зеленський наголосив, що проблеми з репараційною позикою не завадять Україні забезпечити необхідну підтримку, оскільки ведуться перемовини з лідерами ЄС, зокрема з Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою. Вони шукають альтернативи щодо обсягів та механізмів надання траншів. Президент підкреслив, що зараз репараційна позика чи будь-який інший формат використання заморожених російських активів суттєво впливає на ситуацію в Україні.
«Якщо будуть питання з репараційною позикою, ми розраховуємо на альтернативні шляхи. Напевно, вони більш складні. Але ми обговорюємо з Європейським Союзом, з лідерами, передусім з фон дер Ляєн та Коштою як керівниками Європейського Союзу, що вони будуть шукати альтернативу у цих розмірах цих траншів», – сказав він, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Плани України та позиція Європи
Зеленський пояснив, що репараційна позика є фінансовою гарантією безпеки для країни. У разі продовження війни Україна сподівається на фінансування як з двосторонніх пакетів із країнами, так і щонайменше на 40-45 мільярдів євро від траншів репараційної позики для підтримки армії та оборонного сектору, а також вирішення фінансових потреб. Якщо ж війна завершиться, ці кошти спрямують на відбудову та зміцнення макрофінансової стабільності України.
<pВерховна представниця ЄС Кая Каллас нещодавно назвала цей тиждень «дуже важливим» для вирішення питання фінансування України. За її словами, наразі розглядається кілька варіантів, проте найбільш надійним вважається саме репараційна позика. Вона підкреслила, що переговори тривають, і остаточне рішення ще не ухвалене.
У Європі активно дискутується ідея надання Києву так званого «репараційного кредиту» на суму 140 мільярдів євро під заставу російських заморожених активів. Проте Бельгія, де розташована основна частина цих коштів, виступає проти такого рішення через побоювання юридичних претензій з боку росії.
Голова клірингового дому Euroclear Валері Урбен висловила думку, що пропозиція Єврокомісії щодо примусового вилучення заморожених російських активів для допомоги Україні є нереалістичною. Вона наголосила, що організація готова захищати свої інтереси у суді, щоб уникнути банкрутства у разі відповідних дій з боку москви.
11 грудня віцепрем’єр-міністр Бельгії Вінсент Ван Петегем заявив, що заморожені російські активи доведеться використати для України у майбутньому, але Бельгія не погодиться на жодні необдумані компроміси, перш ніж буде досягнуто остаточної угоди.
Водночас Європейський центральний банк не готовий страхувати такий кредит. росія ж категорично відкидає ідею конфіскації своїх коштів і називає можливе використання заморожених активів на користь України крадіжкою.