Кабінет міністрів ухвалив рішення про розподіл понад 2 мільярдів гривень для створення безпечних укриттів у школах 30 громад, що дозволить захистити учасників освітнього процесу від небезпек, пов’язаних із триваючою агресією росії. Про це повідомили міністр освіти і науки Оксен Лісовий та прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Про це розповідає Київ24
Фінансування для громад із підвищеним ризиком
За словами Оксена Лісового, уряд виділив 2,04 мільярда гривень субвенції для реалізації проєктів облаштування укриттів у 30 школах українських громад. З цієї суми 1,94 млрд грн буде спрямовано на 28 проєктів у тих населених пунктах, де безпекова ситуація залишається найскладнішою та потребує невідкладних рішень. Окремо передбачено кошти у розмірі 100,2 мільйона гривень на будівництво укриттів для двох військових ліцеїв у Львові та Вінницькій області.
«1,94 млрд грн буде спрямовано на реалізацію 28 проєктів у громадах, де безпекова ситуація залишається найскладнішою. Питання захисту в цих регіонах потребує першочергових рішень. Окремо передбачено фінансування на будівництво укриттів для двох військових ліцеїв у Львові та Вінницькій області – на це передбачено 100,2 мільйона гривень», – уточнив міністр.
Пріоритет надається саме військовим ліцеям і громадам з підвищеними ризиками, а також проєктам, які вже мають високий ступінь готовності і можуть бути завершені у короткі терміни. Оксен Лісовий також нагадав, що раніше уряд виділив місцевим бюджетам 231,1 мільйона гривень на 22 проєкти попередніх років, де будівельні роботи вже виконані більш ніж на 60%.
Загальні обсяги фінансування та контекст безпеки
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що у 2026 році на укриття у закладах загальної середньої освіти передбачено 5 мільярдів гривень. Паралельно триває погодження фінансування для громад із високим і середнім рівнями ризику, що дозволяє забезпечити додатковий захист учнів та педагогів у небезпечних регіонах.
З початку широкомасштабного вторгнення російські війська систематично обстрілюють українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури різними видами озброєння, зокрема ракетами, дронами-камікадзе, авіабомбами та системами залпового вогню. Такі атаки кваліфікуються українською владою та міжнародними організаціями як воєнні злочини, що мають цілеспрямований характер.
Обстріли життєво важливих систем та закладів охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичних послуг, мають ознаки геноциду. Експерти вважають, що дії росії підпадають під визначення геноцидних – від публічних закликів до знищення українців і зміни ідентичності дітей до системного винищення інтелігенції та депортацій.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці, а таких нині 149, запобігати актам геноциду та карати за них незалежно від воєнного чи мирного часу. Документ визначає геноцид як навмисні дії, спрямовані на знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи повністю або частково.
Водночас керівництво росії заперечує факти цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та загибелі мирного населення, а також руйнування лікарень, навчальних закладів та об’єктів енергетики в Україні.