У Печерському районному суді Києва зафіксовано аномалії під час автоматизованого розподілу справ, пов’язаних із позовами колишнього заступника голови Адміністрації президента часів Януковича Андрія Портнова. Як засвідчили результати журналістського розслідування, під час визначення суддів для розгляду цих справ були допущені помилки у спеціалізації, що суттєво вплинуло на склад колегії.
Про це розповідає Київ24
Помилки у класифікації справ та їх наслідки
У серпні 2023 року, коли розподілялася справа за позовом Андрія Портнова про захист честі й гідності проти громадської організації «Центр протидії корупції» та видань «Фокус» і «Українська правда», їй було присвоєно спеціалізацію «Цивільні справи про розірвання шлюбу та стягнення аліментів». Сам позивач наполягав на тому, що медіа поширили щодо нього «недостовірну інформацію», включаючи твердження про проросійську діяльність і необхідність накладення персональних санкцій.
Унаслідок хибної класифікації 22 судді були виключені з авторозподілу через відсутність відповідної спеціалізації, а ще частина — через відпустки чи відсутність повноважень. У результаті для розгляду залишилися лише троє суддів, і система випадковим чином визначила суддею Сергія Вовка, який згодом задовольнив позов Портнова.
«Я не знаю, як таке могло статися. З приводу розгляду будь-яких моїх справ звертайтесь, будь ласка, до секретаріату. У мене кожного року шість тисяч справ, і я не керую питаннями розподілу».
Суддя-спікерка Марія-Маргарита Пиляєва пояснила, що розподіл справ здійснюється відповідно до категорії, визначеної на етапі реєстрації, і через велику кількість справ можливі технічні помилки. У суді пообіцяли розібратися в обставинах цього випадку. Журналісти надіслали додаткові запити й очікують на офіційну відповідь.
Юристка «Центру протидії корупції» Олена Щербан наголосила: справи, пов’язані з «ЦПК» та Віталієм Шабуніним, часто потрапляли саме до судді Вовка, і поточну ситуацію з некоректною спеціалізацією вона назвала ознакою схеми, яка діє у Печерському суді. На її думку, суддя мав би звернути увагу на неправильну категоризацію та ініціювати повторний авторозподіл.
Другий випадок та експертні коментарі
У лютому 2024 року ще одна справа Портнова — цього разу проти громадської організації «Рух Чесно» та Національного агентства з питань запобігання корупції — була віднесена до категорії «наказне провадження». Позивач оскаржував інформацію про себе у «Реєстрі держзрадників», що веде «Рух Чесно».
Незважаючи на те, що справа стосувалася захисту честі та гідності, дана класифікація дозволила виключити з авторозподілу 20 суддів, ще декілька — через відпустки або відсутність повноважень. Залишилися четверо суддів, і система призначила справу Вячеславу Підпалому.
Олена Щербан розкритикувала таку класифікацію, зазначивши, що це абсолютно різні сфери права, що створює ризики маніпуляцій і може свідчити про втручання в електронні системи розподілу справ. Старший юридичний радник Transparency International в Україні Павло Демчук додав, що суддя зобов’язаний заявити самовідвід у разі порушення правил авторозподілу, інакше це може містити ознаки дисциплінарного правопорушення.
У суді запевнили, що обставини розподілу будуть проаналізовані. У межах розслідування журналісти вивчили архівні документи Вищої ради правосуддя та Верховної Ради, з’ясували, як суддями ставали родичі та наближені до Портнова особи, а також проаналізували тенденцію розгляду справ за його позовами. Особливу увагу було приділено суддям Печерського районного та Київського апеляційного судів, які систематично ставали на бік Портнова.
21 травня 2025 року стало відомо про загибель Андрія Портнова в Іспанії. З грудня 2021 року він перебував під санкціями США у зв’язку з впливом на судову систему.