Лідери Європейського Союзу працюють над спільною заявою щодо підтримки територіальної цілісності України. Документ готують напередодні зустрічі президентів США Дональда Трампа та росії Володимира Путіна, яка має відбутися на Алясці. ЄС планує підкреслити важливість участі України у всіх переговорах, що впливають на її майбутнє.
Про це розповідає Київ24
Обговорення заяви та дипломатична плутанина
Проєкт заяви, що складається із семи пунктів, зараз вивчають у країнах-членах ЄС. 11 серпня відбудеться онлайн-зустріч міністрів закордонних справ Євросоюзу, скликана для вироблення єдиної позиції після нещодавніх перемовин між посланцем США Стівом Віткоффим і Путіним. Також у Великій Британії віцепрезидент США Джей Ді Венс провів низку брифінгів для європейських лідерів та посадовців.
Кілька європейських дипломатів відзначають, що обставини перемовин Віткоффа з Путіним 6 серпня залишаються не до кінця зрозумілими. Зокрема, йдеться про можливі територіальні обміни та готовність москви розглянути припинення вогню. Водночас у заяві ЄС наголошується на підтримці зусиль президента Трампа, спрямованих на завершення агресії росії проти України та досягнення справедливого й тривалого миру.
У тексті йдеться, що держави ЄС «вітають зусилля президента Трампа, спрямовані на припинення агресивної війни Росії проти України та досягнення справедливого та тривалого миру й безпеки для України».
У документі підкреслюється, що будь-яке мирне врегулювання має ґрунтуватися на міжнародному праві, принципах незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та непорушності міжнародних кордонів.
Позиція України та єдність ЄС
У заяві підкреслюється, що шлях до миру не може визначатись без участі самої України. Наразі невідомо, чи буде президент України Володимир Зеленський присутній на переговорах на Алясці, однак у документі наголошується на необхідності включення Києва у всі процеси.
Водночас залишається невирішеним питання щодо позиції Угорщини, яка неодноразово утримувалася від підтримки спільних заяв ЄС стосовно України. Так, нещодавні висновки саміту були прийняті у форматі «ЄС-26» без підпису Будапешта, хоча Угорщина не заперечувала проти продовження антиросійських санкцій у липні.
У проєкті заяви ЄС підтверджує намір зберігати і впроваджувати обмежувальні заходи проти російської федерації, вказуючи на відсутність готовності до послаблення санкцій. Для їх скасування потрібен консенсус усіх членів, а черговий перегляд санкційного пакета заплановано на січень 2026 року.
Наразі країни ЄС і сам Євросоюз не отримали місця за столом переговорів між Києвом, Вашингтоном і москвою. На початку року президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер пропонували створити «сили підтримки» чисельністю до 20 тисяч європейських військових у західній Україні після досягнення припинення вогню. Проте цей план залишився нереалізованим через відсутність підтримки США.
У проєкті заяви немає конкретики щодо цього питання, але підкреслюється готовність ЄС робити внесок у гарантії безпеки відповідно до своїх можливостей. Також підтверджується, що Європейський Союз разом із США та іншими партнерами продовжить надавати Україні політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку, захищаючи її право на самооборону.