ЄС обговорює розблокування кредиту Україні на 90 мільярдів євро: альтернативних планів немає

у ЄС кажуть, що плану «Б» немає

Керівники зовнішньополітичних відомств країн Європейського Союзу на плановому засіданні 16 березня мають розглянути питання подальшої підтримки України, особливо на тлі зростаючого дефіциту озброєння через паралельний конфлікт на Близькому Сході. За словами європейських дипломатів, основна увага буде приділена питанню виділення Україні позики на суму 90 мільярдів євро, остаточне ухвалення якої наразі блокує Угорщина, попри досягнуту на рівні саміту лідерів ЄС домовленість наприкінці минулого року.

Про це розповідає Київ24

Дискусія навколо блокування рішення

У ході підготовки до засідання дипломати наголошують, що жодного альтернативного сценарію щодо фінансування України не розглядається. Всі сторони орієнтуються на реалізацію затвердженого плану з надання 90 мільярдів євро через європейський бюджет. Один із представників дипломатичних кіл акцентував на серйозності ситуації, коли підписана усіма лідерами угода може бути зірвана однією країною.

«Європейський лідер узяв на себе зобов’язання на рівні лідерів, а через кілька тижнів каже: «Знаєте що, можливо, ні». Вважаю це головною проблемою. І єдине, на чому ми повинні зараз зосередитися – це зробити так, щоб тим чи іншим способом цей кредит, ці 90 мільярдів, якнайшвидше надійшли Україні», – сказав Радіо Свобода один зі співрозмовників.

Тиск на Будапешт і перспективи вирішення

Більшість держав-членів ЄС, за словами іншого дипломата, активно наполягають на якнайшвидшому ухваленні рішення щодо позики Україні. Водночас наразі відсутні прогнози щодо того, чи збережеться вето Будапешта до парламентських виборів в Угорщині, під час яких, згідно з опитуваннями, прем’єр-міністр Віктор Орбан може втратити владу.

Словаччина та Угорщина також блокують двадцятий пакет санкцій проти росії та виділення багатомільярдної фінансової допомоги Україні. Представники обох країн заявляють про готовність зберігати вето, доки не буде відновлено постачання російської сировини через нафтопровід «Дружба».

Дипломати підкреслюють, що йдеться про вже досягнуту домовленість, до якої приєдналися 24 держави-члени ЄС, а Угорщина, Словаччина й Чехія отримали певні винятки. Відмова від виконання цього рішення сприймається як серйозний виклик ефективності функціонування Європейського Союзу.