Європейський Союз обговорює надання Україні «репараційного кредиту» на основі заморожених активів рф

Президентка Єврокомісії про «репараційний кредит»: це не конфіскація

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа має активізувати тиск на російську федерацію, і саме з цією метою розглядається ініціатива щодо так званого «репараційного кредиту» для України. Це питання обговорюється напередодні неформальної зустрічі лідерів ЄС у Копенгагені.

Про це розповідає Київ24

Суть «репараційного кредиту» та позиція Брюсселя

За словами фон дер Ляєн, йдеться не про конфіскацію російських активів, а про механізм, який сприятиме відповідальності агресора. Фінансування кредиту для України планується забезпечити за рахунок заморожених європейськими установами коштів, що належать рф.

«Ми не конфіскуємо активи, але ми забираємо готівкові залишки для надання кредитів Україні. Україна повинна повернути цей кредит, якщо Росія виплатить репарації, тому що винуватець має бути притягнутий до відповідальності », – сказала вона.

Станом на жовтень 2025 року сума готівки, накопиченої завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському депозитарії Euroclear, становить близько 176 мільярдів євро. Згідно з запропонованою схемою, ці гроші передадуть у розпорядження ЄС, який укладе окремий борговий контракт із Euroclear під 0% річних. Отримані кошти будуть спрямовані на фінансування кредиту для України.

Обговорення на самітах та реакції сторін

1 жовтня в Копенгагені відбудеться саміт Європейського Союзу, а вже 2 жовтня – саміт Європейського політичного співтовариства. Лідери держав ЄС розглядають можливість використання заморожених російських коштів для підтримки України кредитом значного розміру. Деякі керівники країн ЄС вже висловили беззастережну підтримку цій ідеї, тоді як інші залишаються обережними щодо деталей і наслідків такого кроку. Тим часом кремль розкритикував ініціативу, назвавши її «чистою крадіжкою».

Передбачається, що Україна поверне цей кредит лише у разі, якщо рф компенсує їй завдані збитки. Такий підхід дозволяє не лише підтримати українську економіку, а й підкреслити відповідальність агресора за розв’язану війну.