Археологи знайшли на Замковій горі ділянку історичного муру Фролівського монастиря, а також проходи у невідомі підземні простори.
Про це розповідає Київ24
Відкриття залишків монастирських мурів у Києві
У Києві на Замковій горі дослідники з Державного історично-археологічного заповідника «Стародавній Київ» разом із командою «Україна Інкогніта» ідентифікували залишки муру Фролівського монастиря. За інформацією заповідника, ці мури зводилися у середині XIX століття за проєктом відомого архітектора Павла Спарро.
Дотепер збереглися лише окремі ділянки цієї історичної споруди: на південний схід від дзвіниці, а також уздовж вулиці Хорива, де ще можна побачити північну браму, хоча її лучкова арка вже розібрана. Відомості про ділянку муру на Замковій горі залишалися непідтвердженими – археологи знали лише, що вона «десь там є».
«До нашого часу збереглися лише окремі ділянки муру: на південний схід від дзвіниці, а також уздовж вулиці Хорива, де вціліла північна брама (лучкову арку якої розібрано). Щодо ділянки муру в районі Замкової гори було лише відомо, що вона «десь там є», – пояснюється у дописі, опублікованому на сторінці заповідника у Facebook.
Загадкові підземелля та версії науковців
Віднайдена частина муру простягається на 30 метрів і розташована на крутому південному схилі Замкової гори. Під час досліджень археологи також виявили склепіння над проходами у підземні приміщення, які раніше ніде не описувались. Призначення цих підземель залишається невідомим. Вчені припускають, що це могли бути господарські льохи, склепи-гробівці (оскільки тут розташовувався монастирський цвинтар) або інженерні споруди для відведення талої та дощової води.
Керівник заповідника «Стародавній Київ» Роман Маленков схиляється до версії, що знайдені підземні споруди можуть бути саме колекторами для водовідведення. Він зазначає, що місця входу до підземель надзвичайно важкодоступні, що зменшує ймовірність їх використання як склепів чи господарських приміщень. Однак остаточні висновки можна буде зробити лише після додаткових досліджень.