Більшість лідерів Європейського Союзу підтримує ідею надання Україні репараційної позики за рахунок заморожених активів російської федерації. Проте деякі глави держав виступають за альтернативні фінансові інструменти. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами у Брюсселі після засідання саміту ЄС.
Про це розповідає Київ24
Фінансова підтримка України: критичне питання для 2026 року
Президент підкреслив, що головна мета — не допустити ситуації, коли Україна залишиться без фінансової допомоги на наступний рік, оскільки прогнозується дефіцит держбюджету у розмірі 45–50 мільярдів євро. Зеленський наголосив на важливості завершення війни дипломатичними зусиллями, але зазначив, що росія досі демонструє агресивну риторику. Тому, за його словами, Україна має залишатися сильною, а фінансова допомога необхідна не лише для фронту, а й для забезпечення обороноздатності держави загалом.
«В одному ми об’єднані – ми не можемо дозволити собі, щоб Україна залишилася без відповіді в ці дні щодо фінансових можливостей на наступний рік. Тому що це загроза – 45–50 мільярдів (євро) буде точно дефіцит, ми з вами не знаємо точно, як будуть розвиватися події в наступному році. Ми робимо все, щоб закінчити війну, всі наші зусилля спрямовані на дипломатичний хід завершення цієї війни, але ми чуємо з російської сторони різні меседжі, вони більше говорять про війну, ніж про мир. Тому Україна повинна бути сильною. 45–50 мільярдів на наступний рік – це не тільки про фронт, це в принципі про здатність України боротися… Тому будемо вірити, що рішення сьогодні буде позитивне».
Репараційна позика: умови та перспективи
У відповідь на уточнення журналістів Зеленський пояснив, що у разі негативного рішення щодо виділення траншу навесні, Україна буде змушена скоротити виробництво дронів, що вплине на обороноздатність країни. Він наголосив, що фінансування необхідне як для відновлення країни у разі миру, так і для військових цілей у випадку продовження бойових дій.
Перед початком саміту президент зазначив, що отримання репараційної позики — критично важливе як у період війни, так і на шляху до миру. Нова чернетка підсумкового документа саміту ЄС містить розгорнутий пункт про запуск репараційної позики для України на базі заморожених російських активів. Однак цей пункт ще не погоджений остаточно і потребує схвалення лідерів країн ЄС.
У документі також міститься заклик до Ради ЄС та Європейського парламенту оперативно ухвалити інструменти для створення репараційної позики із використанням залишків заморожених російських активів. Передбачається, що фінансова підтримка має стартувати з другого кварталу 2026 року.
Дипломати у Брюсселі зазначають, що остаточна домовленість щодо цієї позики ще не досягнута. Водночас підкреслюють, що ЄС не залишить Україну без фінансової допомоги.
Репараційний кредит розглядається як один із основних механізмів підтримки України на суму до 90 мільярдів євро протягом найближчих двох років. Ці кошти мають надійти з доходів та залишків заморожених активів рф, загальний обсяг яких у Європі оцінюється у 210 мільярдів євро.
18 грудня у Брюсселі відбувся саміт за участю лідерів 27 країн-членів Європейського Союзу, під час якого обговорювалися питання фінансової допомоги Україні.