Естонські офіційні особи висловили різку критику на адресу колишньої канцлерки Німеччини Ангели Меркель після її коментарів щодо причин повномасштабної війни росії проти України.
Про це розповідає Київ24
Критика з боку естонських політиків
6 жовтня Марко Мікельсон, голова парламентського комітету із закордонних справ Естонії, заявив, що колишня канцлерка допустила «нову і, на жаль, дуже низьку точку для Ангели Меркель: звинувачувати держави Балтії та Польщі в провокації імперської війни Росії».
«На жаль, це кидає тінь на весь період її роботи канцлером Німеччини. Я навіть не згадуватиму тут про «Північний потік», – додав Мікельсон.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна порушив питання причин війни, підкресливши, що вина за агресію лежить виключно на росії. За його словами, основною причиною війни є те, що москва не змогла змиритися з розпадом Радянського Союзу та зберігає імперські амбіції. «Лише Росія є винною в цій агресії», – наголосив Цахкна.
Заяви Меркель і реакція медіа
Нагадаємо, що Ангела Меркель у своєму інтерв’ю угорському виданню Partizan розповіла, що наприкінці своєї каденції прагнула створити новий формат для прямих переговорів між Європейським Союзом і володимиром путіним. Вона зазначила, що «відчувала, що він більше не сприймає Мінські угоди серйозно».
За словами Меркель, частина країн, серед яких були балтійські держави та Польща, виступали проти такої ініціативи, побоюючись, що не вдасться виробити спільну політику щодо росії. Вона підкреслила, що її метою було вироблення єдиної позиції ЄС у питаннях відносин з москвою.
Після виходу цього інтерв’ю низка медіа оприлюднила інтерпретації, згідно з якими Меркель нібито поклала провину за початок війни на країни Балтії та Польщу.
Меркель, яка керувала урядом Німеччини з 2005 по 2021 рік, неодноразово ставала об’єктом критики через політику щодо росії, зокрема через будівництво спірного газопроводу «Північний потік-2» між росією та Німеччиною.
У своїй автобіографії ексканцлерка також виправдовувала рішення не підтримувати надання Україні перспективи членства в НАТО на Бухарестському саміті 2008 року, попри зауваження, що цей крок міг би запобігти подальшій агресії росії.