У Брюсселі 5 червня відбулася ключова зустріч міністрів оборони країн НАТО, на якій обговорювалося можливе підвищення витрат на оборону до 5% від валового внутрішнього продукту кожної держави-члена. Такий крок розглядається як відповідь на зростаючу небезпеку з боку російської федерації.
Про це розповідає Київ24
Обговорення нової цілі напередодні саміту в Гаазі
Міністр оборони США Піт Геґсет цього разу зосередився саме на погодженні нового показника витрат і пропустив усі засідання, присвячені Україні. Його мета — досягти консенсусу щодо нової цільової позначки ще до майбутнього саміту НАТО, який відбудеться наприкінці червня в Гаазі. Геґсет наголосив, що альянсу необхідно мати не лише символічну присутність, а реальні бойові формування та готові до дій спроможності.
«Щоб бути альянсом, потрібно бути більше, ніж просто прапорами – потрібні бойові формування. Потрібно бути більше, ніж просто конференціями – необхідні ключові боєготові спроможності», – сказав Геґсет після прибуття на зустріч із міністрами.
За даними дипломатичних джерел, штаб-квартира НАТО прагне уникнути розбіжностей під час саміту, тому всі ключові моменти намагаються погодити заздалегідь. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підкреслив, що нинішня зустріч — це не просто консультації, а день ухвалення важливих рішень для майбутнього альянсу.
Посилення обороноздатності та фактор часу
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що головна мета збільшення оборонних витрат — недопустити агресії проти будь-якої країни-члена. Для цього альянс має посилити власні можливості. Посол США при НАТО Метью Вітакер звернув увагу, що саме загрози визначають строки, а не політичні домовленості. За його словами, росія може відновити свої сили вже протягом п’яти років або навіть швидше.
Міністерка національної оборони Литви Довіле Шакальєнє заявила, що сім років для досягнення нового рівня оборонних видатків — це надто довго. Вона закликала діяти швидше, посилаючись на дані розвідки, які попереджають про вірогідність випробування НАТО росією вже найближчими роками.
Міністр оборони Швеції Пол Йонсон акцентував на необхідності скористатися нинішнім “вікном можливостей” — поки росія обмежена у своїх діях через війну з Україною. Він підкреслив, що після завершення бойових дій росія може розмістити додаткові сили біля кордонів НАТО, тож країни альянсу мають зміцнювати свої збройні сили вже зараз.
Згідно з обговореннями, військова допомога Україні й надалі враховуватиметься як частина оборонних витрат країн-членів НАТО. Це дозволить їм враховувати ці видатки при досягненні нового показника у 5% від ВВП.
Зустріч у Брюсселі стала останньою перед щорічним самітом альянсу, що відбудеться 24–25 червня у Гаазі за участю 32 лідерів держав та урядів, зокрема президента США Дональда Трампа. Очікується, що саме у Гаазі буде офіційно затверджена нова цільова позначка оборонних витрат.