Україна продовжує активну інтеграцію своєї сільськогосподарської та продовольчої галузі до стандартів Європейського Союзу. Віцепрем’єр Тарас Качка повідомив про це під час свого візиту на зустріч міністрів сільського господарства ЄС у Люксембурзі. Він підкреслив, що нова торговельна угода, укладена влітку та яка набуде чинності найближчими днями, докорінно змінить підходи до торгівлі між Україною та ЄС.
Про це розповідає Київ24
Нова угода: переваги та виклики для України та ЄС
За словами Качки, попри певні труднощі, українська сторона впевнено організовує торговельні процеси з країнами Євросоюзу. Він наголосив, що українське сільське господарство успішно адаптується до європейських норм, що підтверджує високий рівень співпраці з європейськими партнерами. Україну називають надійним партнером, який сприяє продовольчій безпеці ЄС.
Під час засідання Ради ЄС із аграрних питань Качка мав намір розповісти про поточний стан українського агросектору в умовах війни та проблеми із експортом. Окремо планувалося обговорення захисних заходів у торговельній угоді з Україною, ініційоване Угорщиною, Румунією та Словаччиною. Ці країни, що межують з Україною, стверджують, що нова угода про поглиблену й всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA) не повністю враховує інтереси їхніх фермерів і виробників харчової продукції.
“Угода, якої ми досягли цього літа і яка набере чинності за кілька днів, перекалібрує торгівлю. У нас є хороші й деякі сумні уроки, але водночас ми дуже добре знаємо, як організувати торгівлю між Україною та ЄС, і нам приємно підтвердити, що українське сільське господарство розвивається відповідно до стандартів Євросоюзу”, – наголосив Качка.
Водночас Качка зауважив, що український аграрний експорт є корисним інструментом для забезпечення економічної прибутковості європейських фермерів, особливо у сфері тваринництва. Він підкреслив, що нині обсяги торгівлі залишаються передбачуваними та контрольованими. Також віцепрем’єр вважає, що національні заборони на імпорт української продукції вже втратили актуальність, а їхнє скасування не забере багато часу через стабільність торгівлі.
Позиція Єврокомісії та подальші кроки
Єврокомісар із сільського господарства Крістоф Хансен підкреслив необхідність збереження балансу між відкриттям ринку для українських товарів і підтримкою інтересів фермерської спільноти ЄС. Він зазначив, що сьогоднішнє обговорення ринкової ситуації має забезпечити справедливі умови для обох сторін.
Коментуючи односторонні заборони з боку окремих країн ЄС, Хансен висловив сподівання, що такі обмеження залишаться у минулому. За його словами, введення нових тарифів і квот надасть необхідну передбачуваність аграрному сектору та усуне потребу у подібних заходах. Він також нагадав, що торгівля здійснюється в обох напрямках, і завдяки новій угоді багато секторів, зокрема молочна та м’ясна промисловість, виграють від розширеної співпраці.
У жовтні 2025 року Рада ЄС ухвалила нову торговельну угоду з Україною на заміну «торговельному безвізу», термін якого завершився у червні 2025 року. Згідно з новими домовленостями, Україна зможе експортувати до ЄС більше продукції, ніж до початку повномасштабної війни, хоча й менше, ніж під час дії «торговельного безвізу».
Нова угода сприятиме зростанню торговельних потоків між Україною та ЄС і водночас вимагає від українських виробників поступового приведення своїх стандартів у сфері тваринництва, використання пестицидів та інших напрямків у відповідність до європейських. Проте Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія наголошують, що нова угода може вплинути на стабільність аграрних ринків ЄС. Саме ці країни наразі зберігають національні обмеження на імпорт певних категорій української продукції.