Верховна Рада України на найближчому засіданні планує розглянути законопроєкт щодо припинення дії Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін для України. Про це повідомив голова парламенту Руслан Стефанчук, наголосивши на важливості цього рішення у контексті забезпечення державної безпеки та захисту громадян у зв’язку з триваючою агресією російської федерації.
Про це розповідає Київ24
«До Верховної Ради України надійшов проєкт закону України «Про зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення». Це рішення обумовлене безпековими викликами, пов’язаними з триваючою збройною агресією Росії проти України, та необхідністю забезпечення належного захисту держави і громадян»
Причини виходу України з Оттавської конвенції
Від 2005 року Україна дотримувалася положень Оттавської конвенції, яка забороняє використання, розробку, виробництво і передачу протипіхотних мін, а також зобов’язує знищити їхні запаси. Проте після початку повномасштабної війни росії проти України у 2022 році ситуація суттєво змінилася. Як зазначає Міністерство закордонних справ, росія не була учасницею цієї конвенції і використовує протипіхотні міни проти України ще з 2014 року, що створило для ворога асиметричну перевагу на полі бою.
Указ про вихід з Оттавської конвенції вже підписав президент України Володимир Зеленський. Відповідний документ оприлюднено на офіційному сайті глави держави.
Міжнародний контекст та позиція європейських країн
Конвенція про заборону протипіхотних мін, відома як Оттавський договір, була підписана у 1997 році 164 державами. До неї не приєдналися російська федерація, США, Китай, Індія та Пакистан. Останнім часом через зростаючу загрозу з боку росії кілька країн Європи розглядають можливість виходу з угоди. Зокрема, навесні 2025 року міністри оборони Латвії, Литви, Естонії та Польщі порадили своїм урядам залишити конвенцію, аргументуючи це збільшенням військових ризиків для країн НАТО, що межують із росією та білоруссю. Парламенти країн Балтії, Польщі та Фінляндії вже схвалили відповідні рішення.