Мешканці Києва все частіше скаржаться на надмірно високі суми у комунальних платіжках, зокрема за послуги, які надає КП «Київтеплоенерго». Ця компанія є найбільшим виробником теплової та електричної енергії в Україні і забезпечує теплопостачання всьому місту.
Про це розповідає Київ24
Фінансова непрозорість та збільшення капіталу
Публічний доступ до фінансової звітності «Київтеплоенерго» наразі обмежений — компанія посилається на законодавчі обмеження щодо поширення інформації в умовах воєнного стану. Однак окремі фінансові рішення все ж потрапили у відкритий доступ. Зокрема, минулого року Київська міська рада ухвалила рішення про докапіталізацію підприємства — статутний капітал збільшили з 5 до майже 8 мільярдів гривень. Для цього місто отримало кредит у Європейському банку реконструкції та розвитку на суму 50 мільйонів євро строком на 5 років, що еквівалентно приблизно 2,5 мільярда гривень.
Згідно з ухваленим рішенням, погашення цього кредиту відбуватиметься коштом міського бюджету, тобто фактично за рахунок платників податків — мешканців столиці. Окрім цього, Київрада також розраховує на отримання гранту від ЄБРР у розмірі 5 мільйонів євро для підтримки підприємства. Представники «Київтеплоенерго» пояснюють потребу у додатковому фінансуванні боргами споживачів, які не оплачують послуги з опалення.
Формування тарифів та обґрунтування їх розміру
Журналісти з’ясували, що «Київтеплоенерго» самостійно визначає розмір тарифу на тепло, додаючи до нього ще й витрати, пов’язані з тепловтратами у мережах. Як повідомляється, у тариф закладається рівень втрат на рівні 27 відсотків, тобто понад чверть виробленого тепла вважається такою, що «втрачається» на шляху до споживача. Відповідно, ці витрати перекладаються на споживача та бюджет міста.
«Київтеплоенерго» декларує втрати в мережах на рівні 27 відсотків. Тобто понад чверть тепла нібито «втрачається», і ці втрати закладають у тариф. Відповідно, сплачує за це споживач і бюджет. Це оборудка на мінімум 2–2,5 мільярда гривень на рік, адже за методикою лише 13 відсотків втрат можна включати до тарифу. Ліквідація державного контролю призвела до таких маніпуляцій», – зазначає експерт Олексій Кучеренко.
Таким чином, значна частина суми у платіжках формується саме завдяки включенню до тарифу завищених тепловтрат та фінансових зобов’язань підприємства. Експерти наголошують, що лише половина від нинішнього рівня втрат має право бути врахованою у тарифах, а решта — це наслідок відсутності належного контролю за діяльністю монополіста.