Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу у березні провели обговорення щодо можливого розширення військово-морської місії Aspides, яка нині забезпечує супровід торговельних суден у Червоному морі з метою захисту від атак хуситів. Окрема увага була приділена питанню про потенційне поширення операції на Ормузьку протоку, що має стратегічне значення для світових поставок енергоресурсів.
Про це розповідає Київ24
ЄС розглядає варіанти посилення військово-морської місії
Голова європейської дипломатії Кая Каллас повідомила, що держави-члени ЄС наразі не готові змінювати мандат місії Aspides. За її словами, пріоритетом залишається забезпечення свободи судноплавства, а також підвищення ефективності вже діючої військово-морської операції. Під посиленням місії мається на увазі збільшення військово-морських ресурсів, однак ідея розширення дії місії на Ормузьку протоку поки не отримала підтримки серед країн ЄС, які намагаються уникати ескалації в регіоні.
«Ми обговорили варіанти кращого захисту судноплавства в регіоні. У ЄС уже є військово-морська операція – Aspides, яка відіграє важливу роль у забезпеченні свободи судноплавства. Під час дискусії було висловлено чітке бажання посилити цю операцію, але наразі не було готовності змінювати її мандат. Хоча Ормузька протока зараз у центрі уваги, Червоне море також залишається критично важливим. Існує ризик втручання хуситів, тому ми повинні залишатися пильними».
Стратегічна роль Ормузької протоки та позиція ЄС
Кая Каллас підкреслила, що близько 20% світових поставок нафти й газу проходять через Ормузьку протоку, і це має особливий вплив на країни Азії. Через цей маршрут також транспортуються добрива, тож перебої у постачанні можуть призвести до продовольчих проблем у наступному році. ЄС у своїй позиції наголошує на необхідності дипломатичних рішень для стабілізації ситуації та гарантування безпеки судноплавства.
За словами Каллас, країни Європейського Союзу не мають наміру активно втручатися у конфлікт у регіоні, а також уникають кроків, які можуть призвести до подальшої ескалації. Водночас, на тлі загрози з боку хуситів у Червоному морі та напруженої ситуації навколо Ормузької протоки, ЄС збирає пропозиції від держав-членів щодо подальших дій.
У відповідь на заяви іранських посадовців, які стверджують, що Ормузька протока закрита лише для «суден ворогів», Кая Каллас наголосила, що необхідні реальні гарантії безпеки для забезпечення вільного судноплавства та закликала до конкретних зусиль у цьому напрямку.
Паралельно із цим, у березні світові лідери та політики обговорюють безпеку в Ормузькій протоці. Дональд Трамп закликав Китай, Францію, Японію, Південну Корею, Велику Британію та інші держави відправити військові кораблі для захисту судноплавства. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його країна готова сприяти гарантуванню безпеки в регіоні, тоді як прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відмовився надсилати військові кораблі у відповідь на заклик Трампа.
У нещодавньому інтерв’ю Дональд Трамп також зазначив, що НАТО може зіткнутися з серйозними наслідками, якщо не буде забезпечено відкриття Ормузької протоки для транспортування нафти, враховуючи її блокування Іраном на тлі триваючого протистояння зі США та Ізраїлем.