ЄС став вразливим через енергетичну залежність на тлі кризи на Близькому Сході

Залежність від імпорту енергії робить ЄС вразливим – фон дер Ляєн про кризу на Близькому Сході

Європейський Союз зіткнувся зі значними фінансовими втратами через різке зростання цін на енергоресурси після останнього загострення ситуації на Близькому Сході. За словами голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, з початку конфлікту країни ЄС витратили на енергоносії на 27 мільярдів євро більше, не отримавши при цьому жодних додаткових поставок енергії.

Про це розповідає Київ24

Залежність від імпорту та пошук альтернатив

Очільниця Єврокомісії наголосила на загрозах, пов’язаних із високою залежністю ЄС від імпортованої викопної енергії. Вона підкреслила, що така ситуація робить країни блоку більш вразливими до зовнішніх потрясінь. На її думку, Європі необхідно скорочувати залежність від імпорту та розвивати власні джерела дешевшої енергії.

«Важливо усвідомити, що наша велика залежність від імпортованої викопної енергії робить нас вразливими. Одна цифра (27 мільярдів євро – ред.) це показує… Ці залежності потрібно скорочувати. Натомість ми повинні розвивати дешевшу енергію, яку виробляємо тут, у Європі», – наголосила глава Єврокомісії.

Урсула фон дер Ляєн як приклад наводить досвід скандинавських країн, які активно впроваджують відновлювані джерела енергії та розвивають ядерну енергетику. Вона зазначила, що такі підходи дозволяють виробляти енергію безпосередньо в Європі, зменшуючи негативний вплив на клімат та гарантують стабільне енергопостачання завдяки новим технологіям, зокрема малим модульним реакторам.

Вплив кризи на логістику та міжнародні зусилля

Доступність енергоресурсів фон дер Ляєн назвала одним із ключових чинників конкурентоспроможності європейської економіки. Водночас блокування Іраном Ормузької протоки, через яку проходить приблизно п’ята частина світової торгівлі нафтою, призвело до подальшого підвищення цін на енергоносії та підірвало довіру до безпеки морських перевезень.

Для вирішення цієї проблеми Велика Британія та Франція взяли на себе лідерство у переговорах з понад 30 країнами щодо створення оборонної коаліції. Її мета – забезпечити відкриття Ормузької протоки та організувати операції з розмінування акваторії для відновлення стабільного руху енергоресурсів.