Міністр закордонних справ Андрій Сибіга звернувся до країн Європи із закликом якнайшвидше ухвалити рішення щодо репараційної позики для України. Він підкреслив, що це питання має пріоритетне значення та є невідкладним для української держави.
Про це розповідає Київ24
П’ять причин для схвалення репараційного кредиту
Очільник МЗС наголосив, що настав час дозволити повне використання заморожених активів російської федерації на підтримку України. Сибіга навів п’ять аргументів, які, на його думку, доводять необхідність такого кроку саме зараз. Серед них – демонстрація єдності та сили Європи перед обличчям російської агресії, зміцнення суверенітету та самостійності Європи, а також довгострокова підтримка української держави й підняття морального духу її громадян.
Крім того, ухвалення рішення про репараційний кредит є питанням справедливості, вважає міністр, оскільки саме агресор має компенсувати завдані ним збитки, а не європейські платники податків. Такий крок стане важливим сигналом для потенційних агресорів у світі: агресія не винагороджується, а призводить до відповідальності.
«Насправді жодна з цих погроз не є реалістичною, і більшість цих страхів абсолютно безпідставні. Москва просто продає страх, як вона зазвичай робить перед серйозними кроками щодо протидії своїй агресії. Компенсація збитків, завданих агресором, є фундаментальним компонентом міжнародного права; зобов’язання Росії компенсувати збитки передбачено резолюціями Генеральної Асамблеї ООН; і немає альтернатив ключовим резервним валютам».
Сибіга також зазначив, що використання заморожених російських активів не стане перешкодою для мирного процесу, а навпаки – посилить позиції Києва за столом переговорів і сприятиме досягненню миру.
Обговорення репараційного кредиту і позиції європейських сторін
Останні тижні в Європі активно тривають дискусії щодо можливості надання Україні «репараційного кредиту» на суму 140 мільярдів євро під заставу російських активів. Найбільші суперечки викликає позиція Бельгії, на території якої знаходиться основна частина заморожених коштів. Бельгійська влада побоюється юридичних претензій з боку москви у разі вилучення активів.
Голова брюссельського клірингового дому Euroclear Валері Урбен висловила думку, що план Європейської комісії щодо примусового вилучення заморожених російських активів для передачі Україні є нереалістичним у поточному вигляді. Вона також наголосила, що депозитарій готовий захищати свої інтереси у суді, якщо виникне загроза банкрутства через можливі дії москви у відповідь.
Віцепрем’єр-міністр Бельгії Вінсент Ван Петегем нещодавно заявив, що використання заморожених російських активів для допомоги Україні є неминучим у майбутньому. Проте, за його словами, Бельгія не погодиться на жодні поспішні компроміси і розгляне всі юридичні наслідки перед ухваленням остаточного рішення.
Водночас Європейський центральний банк не погоджується страхувати такий тип кредиту, оскільки це може нести фінансові ризики для європейської фінансової системи.
російська федерація у відповідь категорично заперечує будь-які спроби конфіскації своїх коштів і називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.
Міністр Андрій Сибіга підкреслив, що механізми, запропоновані Європейською комісією, є юридично обґрунтованими та справедливими з погляду розподілу ризиків. Він закликав усі країни-члени ЄС ухвалити рішення щодо репараційного кредиту вже цього тижня.