Вищий антикорупційний суд України 11 серпня відхилив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо тимчасового відсторонення Павла Кириленка від виконання обов’язків голови Антимонопольного комітету України. Кириленку інкримінують недостовірне декларування та незаконне збагачення на суму 72 мільйони гривень, що стало відомо після розслідування журналістів.
Про це розповідає Київ24
Аргументи сторін та рішення суду
Рішення ухвалювала колегія з трьох суддів, серед яких була Наталія Мовчан. Захист Кириленка раніше безрезультатно подавав клопотання про її відвід, аргументуючи це можливим конфліктом інтересів через роботу чоловіка судді у компанії «Укренерго», справи якої перебувають у розгляді АМКУ. Проте суд не задовольнив цей відвід.
Прокурори САП наполягали на відстороненні Кириленка, оскільки, за їх словами, він підтвердив у суді можливість використання своєї посади для впливу на учасників кримінального провадження через близьких осіб.
«Кириленко може впливати на свідків в кримінальному провадженні і перешкоджати судовому провадженню шляхом використання займаної посади, про що він сам повідомив під час розгляду заяви про відвід головуючої судді», – заявила прокурорка САП Валентина Гребенюк.
Водночас прокурорка Гребенюк зазначила, що раніше сторона обвинувачення недооцінювала ризики впливу Кириленка на процес.
Захист Павла Кириленка виступив проти його відсторонення, додаючи, що існує потенційний конфлікт інтересів, але саме на Кириленка може чинитися тиск через судову справу. Сам Кириленко підтримав позицію адвоката, зазначивши, що йому можуть чинити вплив під час розгляду справ щодо «Укренерго», проте клопотання прокуратури вважає необґрунтованим.
Запобіжні заходи та обставини справи
Суд розглянув також питання запобіжного заходу. На Кириленка було покладено низку процесуальних зобов’язань на два місяці: він має здати закордонні паспорти, не залишати межі України, повідомляти про зміну місця проживання, прибувати до суду за викликом і утримуватися від спілкування зі свідками.
Відомо, що заставу за Павла Кириленка у розмірі 30 мільйонів гривень внесла приватна компанія «Керамет», власником якої є Едуард Мкртчан. Діяльність іншої компанії Мкртчана наразі досліджується АМКУ щодо ймовірних антиконкурентних дій.
Журналісти поцікавилися у Кириленка, чи не вбачає він конфлікту інтересів у тому, що заставу за нього внесла компанія, яку також розслідує комітет. Павло Кириленко відповів, що факти перекручуються, та пообіцяв довести це у правовому порядку.
Кримінальне провадження проти Кириленка було розпочато у березні 2024 року. Слідство встановило, що в період з 2020 по 2023 рік родина Кириленка придбала нерухомість та автомобілі на понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього офіційних доходів. Кириленко пояснював, що джерелом статків став родинний капітал, отриманий від продажу акцій заводу «Стирол» у 90-х роках, однак підтверджень цьому знайти не вдалося.
Після оприлюднення журналістського розслідування Кириленко задекларував апартаменти у Києві на 200 квадратних метрів, які оформлені на бабусю його дружини, але не вказав автомобіль BMW, яким користується його дружина. 28 серпня 2024 року суд відмовив у задоволенні клопотання про взяття Кириленка під варту та визначив для нього заставу у 30 мільйонів гривень із зобов’язанням носити електронний браслет.
4 червня 2025 року суд зменшив розмір застави до 25 мільйонів гривень, але не дозволив виїзд у службові відрядження за кордон. Наступного дня дружині Кириленка було повідомлено підозру у пособництві в незаконному збагаченні та обрано заставу у 9 мільйонів гривень, згодом апеляційна палата зменшила її до 242 тисяч гривень.