Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен повідомила, що питання використання заморожених активів російської федерації для підтримки України викликає низку технічних аспектів, які ще потребують врегулювання. Вона висловила впевненість, що ці питання можна вирішити, про що заявила під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським.
Про це розповідає Київ24
«Щодо заморожених активів, то ми вчора провели обговорення, які були плідні також. Є певні технічні питання, які потрібно врегулювати. Але я достатньо впевнена, що ми можемо це зробити», – сказала вона під час спільної з президентом України Володимиром Зеленським.
Європейські лідери обговорюють механізми передачі активів
Метте Фредеріксен наголосила, що вважає справедливим, аби росія компенсувала збитки, завдані Україні. Водночас вона відзначила, що навколо питання репарацій існує багато невирішених моментів. Прем’єрка переконана, що рішення буде знайдено, оскільки альтернативні варіанти відсутні: війна триває, а мир можливий лише за умови підтримки з боку Європи. За її словами, Україна є першою лінією оборони, і для її забезпечення потрібне значне фінансування, тож інші країни ЄС мають брати участь у цьому процесі.
До наступних зустрічей, як підкреслила Фредеріксен, лідери Європейського Союзу мають знайти рішення всіх технічних питань, аби досягти єдиної позиції, яку підтримають усі 27 країн-членів.
Міжнародна дискусія та правові ризики
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також заявив, що серед європейських лідерів спостерігається «сильний консенсус» щодо використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Очікується, що конкретне рішення буде ухвалено на наступному саміті ЄС, який відбудеться за три тижні.
На сьогодні у Європі заблоковано близько 300 мільярдів доларів суверенних активів рф. З них приблизно 190 мільярдів євро знаходяться у міжнародному депозитарії Euroclear у Бельгії, ще 30 мільярдів євро — у Великій Британії, та 19 мільярдів євро — у Франції.
На зустрічі лідерів ЄС в Копенгагені була розглянута ідея надання Україні репараційного кредиту, однак єдності щодо цього досягти не вдалося. За даними Financial Times, Бельгія наполягає на розподілі ризиків між усіма країнами ЄС та вимагає гарантій правового захисту від можливих позовів з боку москви. Франція та Люксембург також висловили занепокоєння юридичними наслідками такої ініціативи.
Сума готівки, отриманої від облігацій російського Центробанку, що зберігається у Euroclear, складає близько 176 мільярдів євро. Ці кошти не повертаються росії через санкції, введені ЄС після повномасштабного вторгнення в Україну. Запропонований механізм репараційного кредиту передбачає передачу цих коштів Європейському Союзу, який укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під нульову процентну ставку. Брюссель планує використати ці кошти для надання кредиту Україні, який повертатиметься лише у разі відшкодування збитків росією. Кремль, у свою чергу, розкритикував цю ідею, назвавши її «чистою крадіжкою».
У відповідь на можливе вилучення своїх активів за кордоном, 30 вересня 2025 року президент рф володимир путін підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За інформацією Bloomberg, росія готова націоналізувати та оперативно розпродати іноземні активи у разі загрози їх вилучення в інших країнах.